Гретцкі, Оліник, Макар і ще 23 канадці, які мають українське коріння

Блогер Sport.ua згадує канадських спортсменів українського походження

7 червня підопічні Сергія Реброва проведуть перший матч на турнірі в Канаді проти господарів. Українська діаспора в північноамериканській країні давно вже є однією з найбільших у світі, тому вирішили згадати відомих канадських спортсменів з українським корінням.

Денні Дем'яненко. Має домініканське та українське коріння. Володар Кубка, Суперкубка й 2-разовий чемпіон Франції у складі "Монпельє". Учасник Олімпійських ігор-2024. На початку весни отримав французький паспорт.

Крістен Кіт. "Моя родина з боку батька - українці, родом із Тернополя та невеликого села Трудовач біля Львова. Я вважаю себе гордою членкинею української діаспори", - написала спортсменка в лютому 2022 року, засудивши рф за вторгнення. Крістен - двічі срібна (2017, 2018) й двічі бронзова призерка (2013, 2022) чемпіонату світу. Переможниця (2020) та срібна призерка (2024) Олімпійських ігор. Крім греблі, входила до складу канадської збірної у шосейному велоспорті.

Тайлер Міславчук. Учасник Олімпіад-2016, -2020 та -2024. На ОІ в Парижі потрапив до фейк-скандалу, де наче отруївся водою в Сені. Однак спортсмен спростував інформації. Канадець заявив, що нудота виникла через переповнений шлунок унаслідок ковтання чималої кількості води.

Келлі Оліник. Предок центрового "Нью-Орлеан Пеліканс" - Михайло Олійник, переїхав до Канади в 1905 році. Згодом прізвище було змінено на Оліник. Келлі - учасник Олімпіади-2016, бронзовий призер чемпіонату світу-2023.

Пенні Олексяк. Олімпійська чемпіонка (2016, 100 м вільним стилем), 2-разова срібна (2016 і 2020) й 4-разова бронзова призерка (2016 і 2020) ОІ, 2-разова чемпіонка світу на короткій воді (2016), 9-разова срібна та бронзова призерка чемпіонатів світу з водних видів спорту. Володарка найбільшої кількості олімпійських нагород і найбільшої кількості медалей чемпіонатів світу з водних видів спорту серед усіх канадських спортсменів. Рекордсменка Канади на дистанціях 100 м вільним стилем і 50 м батерфляєм, володарка чотирьох національних рекордів у естафетних складах (4 по 50, 100 й 200 м вільним стилем, комбінована естафета 4×100 м). Краща спортсменка Канади (2016).

Юрій Кисіль. Тричі учасник Олімпіади (2016, 2020, 2024). Чемпіон світу (2021) на короткій воді (4 по 50). Тричі бронзовий призер ЧС (2015, 2017, 2017) у змішаних естафетах (4 по 100). Срібний призер ЧС (2024) на короткій воді (4 по 50).

Кейл Макар. Батько захисника "Колорадо Евеланш" - Гарі - народився в Україні, але де саме - невідомо. Кейл - володар Кубка Стенлі-2022.

Едді Шак. Син пари з українським корінням - Білла та Олени Шак. Із 1962 по 1967 роки Едді чотири рази вигравав Кубок Стенлі в складі "Торонто". В 1963 році закинув переможну шайбу в 5-му матчі фінальної серії. Прикметно, що зробив це сідницею. Сам гравець після гри зізнався, що намагався ухилитися від шайби.

Дейв Андрейчук. Як капітан "Тампи-Бей" привів команду до Кубка Стенлі-2004. По завершенні кар'єри заснував Dave Andreychuk Foundation. Допомагає Україні від моменту повномасштабного вторгнення рф. "Наші серця розриваються з народом України та за нього. Підтримуємо Україну", - написав Дейв у власних мережах на початку березня 2022 року.

Дейв Бабич. Учасник чемпіонатів світу-1981 та -1989 активно підтримує українські молодіжні хокейні програми, зокрема через такі ініціативи, як Канадські друзі хокею в Україні (CFHU). Разом із братом Вейном організовував табори хокейних навичок в Україні та продовжує підтримувати молодих хокеїстів.

Білл Барілко. Чотири рази вигравав Кубок Стенлі з "Торонто" (1947, 1948, 1949, 1951). 26 серпня 1951 року Барілко приєднався до свого стоматолога Генрі Хадсона під час польоту для майбутньої риболовлі. На зворотному шляху до озера Порк'юпайн одномоторний літак зник, а його пасажири залишалися зниклими безвісти. Лише 11 років по тому, в червні 1962 року, уламки літака були знайдені приблизно за 56 км від місця зникнення. Причиною катастрофи вважалося поєднання недосвідченості пілота, поганої погоди й перевантаження. На момент смерті Біллу було 24 роки.

Майк Боссі. Ще один 4-разовий володар Кубка Стенлі (1980-1983), тільки, на відміну від інших, - у складі американського "Нью-Йорк Айлендерс". Дід Майка - Володимир Босий, на початку XX століття був цивільним діячем в Україні та воював у складі січових стрільців. Боссі помер 15 квітня 2022 року від раку легенів у 65 років.

Джонні Бауер. І знов 4-разовий володар Кубка Стенлі (1962, 1963, 1964, 1967). При народженні майбутній гравець "Торонто" мав прізвище Кішкан, яке змінив у 50-х роках. Під час Другої світової війни Джонні був пушкарем у другому армійському канадському корпусі. Бауер помер 26 грудня 2017 року у віці 93 років.

Джонні Бойчак. Володар Кубку Стенлі-2011 у складі "Бостона". В листопаді 2020 року завершив кар'єру через травму ока.

Тайлер Бозак. Також володар Кубка Стенлі в складі "Бостона", тільки в 2019 році. Тайлер в одному інтерв'ю зізнався, що в нього українське коріння, а одна з його найулюбленіших страв - вареники.

Турк Брода. 5-разовий переможець Кубка Стенлі (1942, 1947-1949, 1951). Воротар "Торонто" народився в україно-польській сім'ї, яка емігрувала до Канади з південно-східного регіону Польщі. З 1943 по 1945 роки воював у складі канадської армії. Входить до сотні найкращих хокеїстів НХЛ усіх часів. Помер у 1972 році під серцевого нападу в 58-річному віці.

Джонні Буцик. Народився в Едмонтоні в сім'ї Сема та Перл Буциків, українських емігрантів із села Буців Яворівського району Львівської області. Двічі вигравав Кубок Стенлі (1970, 1972). Найкращий бомбардир в історії "Бостон Брюїнз" (545 голів) і другий за кількістю очок (1339). У свої 90 років Джонні продовжує бути частиною клубу, де він перебуває понад 70 років.

Кен Данейко. Рекордсмен "Нью-Джерсі Девілз" за кількістю ігор (1283 матчі за 20 сезонів у клубі). Бронзовий призер чемпіонату світу-1986, та срібний - ЧС -1989. "Моє коріння в Україні, і моє серце з людьми, які борються за своє життя", - написав Кен 24 лютого 2022 року в Instagram. Нещодавно зустрівся з українськими військовими, які перебувають на реабілітації у Брукліні.

Вейн Гретцкі. Ікона хокею. 4-разовий володар Кубка Стенлі (1984, 1985, 1987, 1988). Другий найкращий бомбардир в історії НХЛ (894 голи). Кращий асистент в історії НХЛ (2223). Рекордсмен за кількістю голів (100 - в сезоні-1983/1984) та кількістю асистів за сезон (174 - в сезоні-1985/1986) тощо. Гретцкі, бабуся якого із Західної України, встановив понад 60 рекордів у найсильнішій хокейній лізі світу. В лютому 2022 року Вейн одним з перших закликав відсторонити рф із міжнародного хокею.

Денні Левіцкі. Був восьмою дитиною в сім'ї Михайла та Анастасії Левіцкі, що емігрували з України. Єдиний хокеїст в історії, який вигравав три найголовніші нагороди: Кубок Аллана, Меморіальний Кубок і Кубок Стенлі. Останній здобув у складі "Торонто Мейпл Ліфс" у 1951 році. Усі три трофеї здобув у віці до 20 років. Помер 24 вересня 2018 року. На той момент Денні було 87 років.

Ларрі Мельник. Двічі вигравав Кубок Стенлі з "Едмонтоном" (1984, 1985). Грав за молодіжну збірну Канади.

Ерік Нестеренко. Народився в українській у сім'ї, яка емігрувала до Канади з Чехословаччини. Переможець Кубка Стенлі-1961 у складі "Чикаго Блек Хоукс".

Террі Савчук. Один з найлегендарніших голкіперів НХЛ народився у родині українських емігрантів із Галичини. Батько Луї працював на будівництві, мати Ганна Масляк була домогосподаркою. Террі був хрещений як Тарас, але родина вже тоді мешкала в передмісті канадського Вінніпега, тому його записали в документах під ім'ям Терренс. Савчук чотири раз брав Кубок Стенлі (1957, 1961, 1963, 1964) та чотири рази визнавався кращим голкіпером сезону (1952, 1953, 1955, 1965). До того ж трофеї воротар вигравав із двома різними командами: "Детройтом" і "Торонто". В Террі була нелегка доля. У ті часи маска була ознакою боягузтва, тому обличчя хокеїста, куди шайба влучала близько 400 разів, було скрізь у шрамах. Окрім того, Савчук потрапив у автотрощу, важко переніс мононуклеоз, страждав на депресію та мав сімейні проблеми. Іноді це призводило до загострень алкоголізму та нервових зривів. Через різні хвороби, поганий фізичний і психологічний стан Террі не стало у віці 40 років (31 травня 1970 року). У рідному для нього Вінніпегу один зі спорткомплексів наразі має назву Terry Sawchuk Arena.

Дейв Семенко. "Охоронець Гретцкі" (прізвисько Девіда за його функції на льоду) двічі вигравав Кубок Стенлі з "Едмонтоном" (1984, 1985). Дейв мав довге волосся, а на тренувальних таборах вдягав пов'язку на голову, за що товариші по команді іноді називали його "український циган". Семенко був настільки крутим тафгаєм, що в 1983 році (коли Дейву було 25) йому запропонували бій із 41-річним Мухаммедом Алі. Звичайно, це було шоу, де ніхто не збирався нікого бити, а сам поєдинок завершився внічию після трьох раундів. Семенко помер у 59 років (29 червня 2017 року) від раку печінки.

Віктор Стасюк. Разом із Джонні Буциком і Бронко Хорватом складав славнозвісне тріо The Uke line у "Бостон Брюїнз". Хоча й Хорват був етнічним угорцем. Однак два Кубки Стенлі Стасюк взяв із "Детройтом": у 1952 й 1955 роках. Віктора не стало 7 травня 2023 року, йому було 93.

Федір Богатирчук. Відомий шахіст народився в Києві, був чемпіоном СРСР (1927) та України (1937). У 1926 році опублікував власну книгу про шахи українською мовою. Під час німецької окупації був одним із керівників Червоного Хреста в Україні. У жовтні 1943-го влаштувався на роботу в Інститут експериментальної медицини. Того самого року емігрував до Німеччини. Також проживав у Кракові та Празі, де входив до складу Української національної ради й до Комітету визволення народів росії. Далі переїхав до Канади, яку представляв на шаховій Олімпіаді-1954. В СРСР вважався зрадником, ще з початку 1940-х років як борець проти тоталітарного режиму. Богатирчук помер у 1984 році в 91 рік в Оттаві. За однією з гіпотез, саме Федір став прототипом головного героя роману "Доктор Живаго".

Кріс Джеріко. "Дівоче прізвище моєї мами - Клевчук, а мої бабуся і дідусь народилися в Україні та емігрували до Канади в 1920-х роках. Коли я був дитиною, мої баба й дід навчили мене українських звичаїв, годували українською їжею, розмовляли зі мною українською. Я їздив до українського літнього табору, коли мені було 12, і я був на більшій кількості українських весіль, ніж можу порахувати! Це - моя спадщина. Це - мій потік. Це - моя історія. Я пишаюся тим, що наполовину українець, і я пишаюся тим, що українці сильні!", - написав чемпіон Європи та світу з реслінгу 28 лютого 2022 року.