"Цей результат вражає!" Підсумки Паралімпіади-2024 для України 9 вересня 2024 року.

Представники збірної України на урочистій церемонії закриття Паралімпійських ігор 2024 року. Фото: REUTERS/Jeremy Lee

"Це дуже і дуже крутий результат, якщо це навіть 7 місце"

Вперше на Паралімпіаді ми дуже круто про себе заявили в Афінах в 2004 році, коли стали шостими в медальному заліку. Тоді у нас було 24 золотих медалі. Були у нас також і четверті місця. В Ріо-де-Жанейро в 2016 році у нас був взагалі фурор: третє місце в медальному заліку: 41 золота медаль, 117 медалей загалом. Зараз маємо 22 золотих, 28 срібних, 32 бронзові. Загалом - 82 нагороди. Зараз маємо 7 місце, і 5 місце в медальному заліку, якщо брати кількість завойованих медалей. Та навіть, якби ми посіли 27 місце чи 47 місце, результат наших паралімпійців все одно був би успішним. Враховуючи ті умови, в яких вони тренувалися, враховуючи психологічний стан, в якому вони перебували навіть на самих Паралімпійських іграх. Це дуже і дуже крутий результат, якщо це навіть 7 місце.

Традиції паралімпійського спорту у нас величезні, тому що є програми підтримки дитячого спорту, є фінансування, є сучасні бази. Секрет успіху досить простий. По-перше, це професійне керівництво паралімпійського комітету - Національного комітету спорту інвалідів України. У нас є стабільне і досить високе фінансування паралімпійського спорту, є мережа спортивних шкіл, є будівництво сучасних спеціалізованих баз. Наші паралімпійці мають змогу готуватися в трьох дуже крутих реабілітаційно-спортивних центрах. Центр на Львівщині вважається одним з найкращих в світі. Для спортсменів загалом створення чудові умови.

125 000 доларів за золото, 80 000 - за срібло і 55 000 - за бронзу

Чи лишилося з перерахованого тобою щось в окупації?

Багато аспектів залишаються незмінними. Варто зазначити, що ми ставимося до паралімпійського спорту з тією ж повагою, як і до олімпійського. Наші паралімпійці є справжніми професіоналами у своїй галузі. У нашій країні підтримка цього виду спорту є одним з пріоритетів. Завдяки цьому, ми вже протягом 20 років утримуємося в десятці кращих у світовому рейтингу. Фінансова підтримка має велике значення, адже наші медалісти отримують призові, які дорівнюють олімпійським: 125 000 доларів за золоту медаль, 80 000 за срібну та 55 000 за бронзову.

А в інших країнах не однакову суму отримують олімпійці та паралімпійці?

Ні! У нас справді найвищі призові фонди у світі! Власне, всі аспекти системи, а також протоколи розвитку і підтримки паралімпійського спорту почали формуватися ще на початку 90-х років. Є спеціальні програми та культура підтримки паралімпійців, і це приносить свої плоди. Звичайно, було б чудово досягти третього місця, як це було в Ріо-де-Жанейро, але й сьоме місце – дуже вагомий результат.

Костянтин Дульцев. Зображення: Facebook-сторінка Костянтина Дульцева.

Яка загальна кількість країн у підсумку?

У заліку 82 країни.

Один з членів паралімпійської команди відвідав Охматдит всього за годину до початку обстрілу.

Ви помітили, в якому складному емоційному стані перебувають наші атлети.

Так. Наведу кілька прикладів. Один з паралімпійців претендував на ліцензію. Я не буду називати його прізвище, але це дуже сильний спортсмен. Він харків'янин, і він вирішив призупинити кар'єру через дуже важкий емоційний стан, пов'язаний із війною. Тому що були і тривають шалені обстріли його міста. І два місяці тому, коли Харків знову почали обстрілювати, під час одного з ракетних обстрілів він покінчив життя самогубством. Він вийшов у вікно з восьмого поверху.

Другий приклад. Згадаємо обстріл дитячої лікарні Охматдит у Києві. Один з плавців паралімпійської збірної, який, до речі, здобув медаль на цій паралімпіаді, був у цій лікарні всього за годину до трагедії. Там лікувалася його онкохвора дитина. Лікарі дозволили йому забрати доньку додому на добу. Він повернувся, забрав її, і через годину стався обстріл. Протягом двох діб після атаки він допомагав розбирати завали. Уявіть собі, цей спортсмен стояв на п'єдесталі пошани поруч із представником так званої "нейтральної" країни. Який психологічний стан міг бути у нього, коли поряд з ним була людина, яка підтримує дії, що відбуваються в Україні?

Росіяни влаштували справжнє шоу без жодних обмежень.

Ви згадували, що під час Олімпійських ігор представники Росії вели себе стримано. Яким чином вони проявили себе на Паралімпійських іграх?

Вони "розпоясалися" по повній програмі. Їх виступало 90 досить сильних спортсменів. Росіяни це зробили навмисно, виставивши таку потужну команду. Більше того, якщо Олімпійські ігри не транслювалися на російському телебаченні, то Паралімпійські ігри транслювалися по повній програмі. Були журналісти, які працювали у флешзонах, брали інтерв'ю. Російські параспортсмени постійно провокували українських спортсменів, обзиваючи їх. Українським спортсменам з боку Паралімпійського комітету була поставлена досить жорстка умова: взагалі не реагувати на провокації. Тому наші спортсмени були вимушені стримуватися. Їм сказали: якщо буде відповідь на провокацію, будуть позбавляти акредитації, дискваліфікувати і відбирати нагороди.

Попереду у нас зимові Олімпійські ігри в 2026 році

Таким чином, чи отримали російські спортсмени вказівки на провокацію наших атлетів? Або ж це просто риси їхнього характеру?

Я думаю, і те, й інше. І інструкція була, і характер такий мають. Справа в тому, що росіяни завдяки цій Паралімпіаді хочуть повертатися до великого спорту. В будь-якому вигляді. Спочатку, як нейтральні спортсмени, далі буде видно. Так, ми не хочемо, щоб росіяни поверталися. Але потрібно дивитися правді в очі. Світовий спорт дуже багато втратив з медійної, маркетингової точки зору через те, що там немає російських спортсменів.

У 2026 році нас чекають зимові Олімпійські ігри, які пройдуть в Мілані. Серед найулюбленіших зимових видів спорту вирізняються біатлон, фігурне катання та хокей. Проте варто зазначити, що фігурне катання зазнало значних втрат у плані популярності після відсторонення російських спортсменів. Це помітно відображається як на купівлі прав на телетрансляції, так і на продажу квитків на змагання. Глядачі прагнуть бачити виступи російських фігуристів і їхні грандіозні шоу-програми. Наразі розглядаються можливості для повернення російських фігуристів на Олімпійські ігри.

А за останні роки фігурне катання в Росії не занепало?

Що ви! Переглядів в інтернеті стало ще більше. Навпаки, воно розквітає. У них же позиція така: "не хочете нас приймати, ми будемо проводити своє. І все одно ми будемо популярними". Те ж стосується й хокею. Вже третій рік поспіль не буде представників Національної хокейної ліги. Від цього хокей на Олімпійських іграх дуже і дуже втрачає. Він втратить ще більше після того, як там не буде збірної Росії. Зараз на президента міжнародної Федерації хокею йде дуже сильний тиск: "роби що хочеш, але Росія має повернутися".

Є шанс цього не допустити?

Є можливість. Нашим політичним діячам та спортивним журналістам вдалося домогтися того, щоб російські спортсмени, які підтримують війну, не змогли взяти участь в Олімпійських іграх. Проте це подається як наш виграш. На Паралімпійських іграх російським спортсменам дозволили змагатися, а нам запропонували залишитися осторонь. Зараз можна спостерігати за поданнями, які свідчать про те, що багато атлетів намагаються просунути, принаймні, як нейтральних учасників, що свідчить про їхнє прагнення повернути їх до великого спорту.

Плавання - найпопулярніший вид спорту серед наших паралімпійців

Найбільше медалей Україна здобула на цій Паралімпіаді в плаванні, їх 40. У легкій атлетиці - 19. Що вам запам'яталося?

Плавання займає особливе місце серед наших паралімпійських атлетів, адже це один з найулюбленіших видів спорту. Традиції грають важливу роль у цьому, адже Валерій Сушкевич, чемпіон Радянського Союзу з параплавання, заклав основи для популярності цього виду спорту в нашій команді. Серед наших мультимедалістів виділяється Андрій Трусов, який здобув дві золоті та три срібні медалі. Ярослав Денисенко також не залишився осторонь, здобувши дві золоті та одну бронзову нагороду. У медальному заліку з плавання ми займаємо почесне друге місце, поступаючись лише збірній Китаю. Варто зазначити, що китайська команда має неймовірну 19-річну плавчиню Цзян Юйянь, яка заробила сім золотих медалей на різних дистанціях. Серед наших мультимедалістів Трусов займає 26-у позицію. Не можна також забути про легкоатлета Ігоря Цветова, який отримав дві золоті медалі. Особливу увагу заслуговує Оксана Зубковська, 43-річна спортсменка, яка ніколи не відчувала поразки у своїй кар'єрі. Це вже її п'ята паралімпіада, починаючи з 2008 року, і вона постійно здобуває золоті медалі.

З 2006 року, на всіх змаганнях, де виступає Оксана Зубковська, вона завжди виграє

Який різновид спорту?

Стрибки в довжину. Оксана Зубковська є шестиразовою чемпіонкою світу на змаганнях такого рівня. З моменту її дебюту в 2006 році, вона завжди здобуває перше місце на всіх турнірах, в яких бере участь. Коли Оксана з'являється на змаганнях, можна вважати, що золото вже в її руках. Ще одним видатним спортсменом є Євген Корнієць. У США існує програма реабілітації для поранених військових, яка використовує спорт як один із інструментів відновлення. Це також актуально для нас у майбутньому, адже багато колишніх військових продовжують свою кар'єру в паралімпійському спорті. Євген Корнієць став першим паралімпійським спортсменом, який пройшов службу в армії. Він раніше грав у професійному волейболі, представляючи різні клуби на чемпіонаті України, а з початком повномасштабної війни приєднався до Збройних Сил України. Спочатку він служив у роті охорони, а потім був переведений до 30-ї механізованої бригади, де виконував обов'язки медика. Під час виконання бойового завдання він отримав поранення, через яке йому ампутували ногу. Реабілітація Євгена відбувалася завдяки заняттям спортом, і тепер він є членом української збірної з параволейболу сидячи, беручи участь у Паралімпійських іграх. Він став першим військовим спортсменом у цьому виді спорту. Я впевнений, що на Паралімпійських іграх 2028 року в Лос-Анджелесі ми побачимо вже десятки таких талановитих спортсменів.

Складно передати емоції спортсменів, котрим доводиться бути поруч з росіянами в таких умовах.

Уявімо собі емоції спортсменки Оксани Мастерс, яка сьогодні є однією з найвідоміших особистостей у паралімпійському спорті. Оксана, родом з Хмельницького, провела свої перші сім років у дитячому будинку, оскільки батьки відмовилися від неї через проблеми зі здоров'ям. Згодом її всиновили американці. Вона має дві ампутації ніг, але це не завадило їй стати медійною фігурою. Оксана — мультимедалістка, яка здобула 19 нагород на Паралімпійських іграх, як зимових, так і літніх. Вона є однією з небагатьох, хто здобув медалі в чотирьох різних видах спорту: 5 медалей у біатлоні, 9 — у лижних гонках, 3 — у велоспорті та 1 — в академічній греблі. Оксана глибоко любить Україну, активно займається волонтерством у США та збирає кошти для Збройних Сил України. На нещодавніх Паралімпійських іграх у змаганнях з велотреку її шолом прикрашала наклейка у вигляді серця з прапором України. Однак організатори змагань зажадали зняти цю наклейку, загрожуючи дискваліфікацією, не зважаючи на те, що вона є легендою паралімпійського спорту. Оксана виконала їх вимогу, але, розгнівана, виграла золоту медаль. З нетерпінням чекаємо на Паралімпійські ігри 2026 року в Мілані, де українські спортсмени також продемонстрували свою майстерність на зимових змаганнях. У Пекіні 2022 року, коли війна вже відбувалася під Черніговом і Києвом, наша команда зайняла почесне друге місце в загальному заліку, поступившись лише Китаю. Відсутність російських спортсменів тоді створила додатковий стимул для наших атлетів. Що ж буде в Мілані — поки невідомо, але надіємось, що російських спортсменів не допустять. Водночас, тенденції можуть змусити нас з цим змиритися.