Світова першість: без ключового гравця, але з обнадійливими молодими талантами

У п'ятницю, 6 грудня, в Манамі (Бахрейн) розпочнеться чемпіонат світу з важкої атлетики. Ця подія стане першим значним міжнародним змаганням для штангістів після Олімпійських ігор-2024, які відбудуться в Парижі.

Серед інших на змагання їде і досить велика делегація збірної України. Наша команда виступить у Манамі на тлі більш ніж успішного чемпіонату Європи, який нещодавно відбувся одразу у двох вікових категоріях - U-20 та U-23. Деякі чемпіони та призери юнацьких змагань їдуть на дорослий турнір набиратись досвіду.

Замість цього, наша головна, і, можливо, єдина перспектива на нагороду в столиці Бахрейну полягає в тому, що Каміла Конотоп пропускає другий за важливістю змагання року (після Олімпійських ігор у Парижі-2024).

Однією з найяскравіших зірок світової важкої атлетики в останні роки стала Каміла Конотоп. Ця спортсменка з Харкова тричі здобувала титул чемпіонки Європи в двоборстві (у 2021, 2023 та 2024 роках), а на світовій першості 2023 року в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, завоювала "велике" срібло (разом із малим сріблом у ривку та бронзою в поштовху). Вона також була серед головних претенденток на перемогу на Олімпійських іграх у Парижі. Проте...

Згідно з інформацією від тренера спортсменки Юрія Кучинова, вона "бачила себе олімпійською чемпіонкою, піднімала 110 кілограмів на тренуваннях і штовхала 135 кілограмів". Каміла розпочала змагання в Парижі з олімпійського рекорду, піднявши вагу 104 кг доволі впевнено. Проте, під час розминки, вона отримала травму стегна. Друга спроба на 106 кг виявилася невдалою. Втім, попри травму, Конотоп не зупинилася і успішно виконала спробу на 123 кг у штовханні. Проте після цього українська спортсменка зазнала двох невдалих спроб і завершила змагання з результатом 227 кг у сумі, що дозволило їй зайняти лише 7-ме місце.

Відтоді Каміла не виступала на помості і пропускає цьогорічний чемпіонат світу через ту невдалу травму. Українка продовжує процес реабілітації і планує повернутися до змагань не раніше наступного року.

Однак на світовому чемпіонаті в Манамі збірна України виступатиме з 11 важкоатлетами: 4 спортсменки увійдуть до складу жіночої команди, а 7 чоловіків складуть чоловічу. Загалом у важкій атлетиці налічується по 10 вагових категорій для жінок і чоловіків. Українські атлети змагатимуться у 9 з цих категорій, при цьому в двох чоловічих категоріях нашу країну представлятимуть по двоє спортсменів.

Павло Заліпський стане першим представником України, який вийде на змагання за медалі у категорії до 61 кг. Його виступ заплановано на перший день змагань, 6 грудня. Варто зазначити, що українець змагатиметься у Групі B, що означає, що його не вважають одним із основних претендентів на перемогу. Його максимальний результат становить 277 кг, тоді як китайський атлет Вей та представник Північної Кореї Пак мають рекорди у 300 кг у двоборстві. Таким чином, завоювати місце у першій десятці для Павла буде досить складно з огляду на сильну конкуренцію.

Водночас Заліпський - срібний призер чемпіонату Європи-2024, який у лютому проходив у Софії. Щоправда, у столиці Болгарії він виграв малу медаль у ривку. У поштовху він посів 6 місце, а в сумі двоборства - 4-те.

Цікаво, що у групі A, до якої входять десять найсильніших штангістів планети, європейський континент представляє лише один атлет – переможець чемпіонату Європи в Софії, Годердзі Берделідзе. Проте навіть з його особистим рекордом у 290 кг. він не може вважатися серйозним претендентом на медалі чемпіонату світу, де перевагу мають спортсмени з Азії.

Своєю чергою, Дмитро Кондратюк (вагова категорія до 81 кг) потрапив лише до третьої за значущістю і найслабшої Групи C, з рекордом у 325 кг. І не має шансів на успіх у Манамі.

Також Антон Сердюков та Максим Домбровський (до 91 кг.) потрапили до Групи B, але й там не будуть фаворитами. А Євгеній Янцевич виступатиме у Групі B у ваговій категорії до 102 кг.

Нарешті, у категорії понад 109 кг серед суперважкоатлетів на цьогорічному чемпіонаті світу Україну представлятимуть Олег Ханзенко та Владислав Приліпко. Проте, обидва атлети змагатимуться лише у другій за значущістю Групі B і навряд чи будуть претендувати на медалі світового рівня. Хоча у важкій атлетиці іноді відбуваються неймовірні сенсації, все ж...

У листопаді цього року 21-річна Ольга Івженко здобула титул абсолютної чемпіонки Європи в категорії U-23. Вона продемонструвала вражаючі результати, вигравши у ривку з вагою 88 кг та у поштовху – 104 кг. Загалом у двоборстві Ольга набрала 192 кг. Тепер вона готується до участі у "дорослому" чемпіонаті світу, де змагатиметься у групі найсильніших спортсменок під літерою А. Проте її досягнення все ще відстає від рекордів провідних важкоатлеток світу в цій ваговій категорії.

Вона потрапила до найсильнішої групи A під керівництвом Світлани Москвини (до 64 кг), яка нещодавно здобула титул абсолютної чемпіонки Європи у віковій категорії U-23 у жовтні. У змаганнях з ривка Світлана досягла результату 103 кг, а у поштовху — 120 кг. Загалом у двоборстві її показник склав 223 кг. Проте цього, ймовірно, недостатньо, щоб претендувати на медалі на "дорослому" чемпіонаті світу.

На даний момент для Івженка та Москвиної пріоритетом є здобуття досвіду в змаганнях з дорослими спортсменами, щоб до наступних світових і європейських чемпіонатів підійти з максимальною підготовкою. Вони повинні навчитися тактичним і психологічним аспектам боротьби з конкурентками, а також, безумовно, вдосконалити свої індивідуальні результати у своїй ваговій категорії.

Лише дві важкоатлетки – Анастасія Маневська (до 87 кг) та Христина Бородіна (понад 87 кг) – потрапили до Групи B, що означає, що їм не доведеться змагатися за медалі на чемпіонаті.

Відзначений не один раз чемпіонат Європи серед команд вікових категорій U-20 та U-23 пройшов у жовтні-листопаді в польському місті Рашин. Українська збірна продемонструвала видатні результати, змагаючись з національними командами з 44 країн.

Протягом всього двотижневого періоду змагань українські атлети в силовому спорті здобули 34 медалі. Зокрема, юніорки віком до 20 років зайняли перше місце в командному заліку, тоді як жінки та чоловіки у категорії U-23 фінішували на третьому місці.

Абсолютними переможцями стали Вікторія Москвина та Ольга Івженко, а в загальному активі команди — 11 золотих медалей, з яких дві отримано в двоборстві, а решта в ривку чи поштовху.

Основною характеристикою олімпійського турніру з важкої атлетики, що вирізняє його серед інших змагань, таких як чемпіонати світу та Європи, є кількість медалей, які можна виграти. Під час Олімпійських Ігор кожен спортсмен має можливість здобути лише одну медаль у двоборстві. Натомість на чемпіонатах світу в кожній ваговій категорії розігруються три комплекти медалей: за ривок, поштовх та загальний результат двоборства.

Окрім того, Міжнародний олімпійський комітет систематично скорочує кількість дисциплін важкої атлетики на Олімпійських іграх. Наприклад, на Іграх у Токіо-2020 медалі розігрувалися у семи вагових категоріях для чоловіків і жінок, тоді як на Париж-2024 їх залишиться лише п’ять. У той же час, на чемпіонаті світу нагороди присуджуються за всі десять вагових категорій.

Перед стартом турніру відбувся звичний Конгрес Міжнародної федерації важкої атлетики, під час якого голова IWF, іракський спортивний діяч Мохаммед Джалуд, оголосив про невдовзі можливе повернення російських важкоатлетів на міжнародну сцену.

Дорожню картку з допуску росіян на чемпіонати Європи та світу буде розроблено вже сьогодні, 5 грудня. А з наступного 2025 року російські важкоатлети зможуть повернутися на світову арену. При тому, що, крім повномасштабного вторгнення, кейс росіян саме у важкій атлетиці містить ще й дуже важку ситуацію з допінгом.

Нещодавно, у січні 2024-го IWF тимчасово усунула 16 російських штангістів, виявлених у базі даних LIMS московської лабораторії антидопінгу. Ці дії ґрунтуються на порушенні антидопінгових правил у 2012 році, хоча більшість спортсменів уже не беруть участь у змаганнях. Серед відсторонених - дворазовий чемпіон світу Олександр Іванов, позбавлений срібної медалі Олімпійських ігор-2012 після повторної перевірки допінг-проби МОК у листопаді 2016 року. Також у списку перебувають чотири призери чемпіонатів світу та Європи. Проте у федерації вважали за можливе повернути росіян на міжнародну арену...

Поки що, на нинішньому чемпіонаті світу, нейтральних атлетів представляють лише сім спортсменів із Білорусі. Щодо суто спортивних рішень, було схвалено пропозицію комісії з інновацій IWF щодо запровадження нових вагових категорій з червня 2025 року.