Мені надіслала відповідь зірка Вероніка. Це зворушлива розповідь про знайомство учениці з 16-річною українською паралімпійською спортсменкою.

До редакції Чемпіона звернувся батько дівчинки, яка разом з матір'ю вимушена була покинути країну через війну і виїхати до Європи. Він попросив надати контакт бронзової призерки Паралімпійських ігор 2024 року, 16-річної Вероніки Коржової.

Мовляв, донька, яка зараз проживає та навчається в західній Європі, робить спец-проєкт. Домашнє завдання - презентувати паралімпійську спортсменку. У ході підготовки роботи в учениці з'явилось бажання познайомитись із героїнею домашнього завдання. Чемпіон не міг не влаштували онлайн, а може згодом і офлайн знайомство дівчатам.

"Після завершення Ігор у Парижі вчителька сказала зробити проєкт - розповісти коротко про спортсмена-паралімпійця, його історію, досягнення. Чесно, я не знала нікого з українських паралімпійців", - розповідає Соломія.

Влітку маленька дівчина з захопленням стежила за виступами українських спортсменів на Олімпійських іграх у Парижі. Вона активно підписувалася на різноманітні тематичні сторінки в соцмережах, відчуваючи радість за кожну здобуту медаль для України. Її емоції досягали піку, коли перемагали Ольга Харлан та Ярослава Магучіх — вона не могла стримати крики радості. Особливо переживала за Михайла Кохана, який родом із Запоріжжя, адже саме там мешкають її бабуся з дідусем. Вона також багато часу приділяла боксеру Олександру Хижняку, підтримуючи його на всіх етапах турніру. Хоча дівчинка зізнається, що в деяких видах спорту їй важко зрозуміти правила та систему розподілу медалей, вона поступово освоює всі нюанси.

"Я б і за Паралімпіадою стежила, але якраз починалося навчання, ми в школу йдемо 27 серпня. А я ще й перейшла з початкової школи в середню, і тому не мала часу, бо треба було готуватися, мову підтягувати, бо я ж вже навчаюсь французькою", - розповідає 13-річна школярка.

Соломія попросила батьків допомогти обрати спортсмена-паралімпійця для презентації. Після обговорення зупинились на Вероніці Коржовій. Атлетка родом з Соледарської громади Донеччини, завоювала бронзову медаль у плаванні у змішаній естафеті.

"Я дослідила, що Вероніці 16 років, вона наймолодша паралімпійка, яка виграла медаль, а мені 13. Я поважаю всіх наших паралімпійців за характер, але я вирішила, що ця дівчина мені, ну, майже ровесниця, тому й робила проєкт про неї".

Учениця натрапила в мережі на надзвичайну життєву історію Вероніки. У своїй ранній юності майбутня призерка зазнала серйозної травми обох ніг, але з часом їй зробили протезування.

"Я усвідомила, що мені потрібно поділитися з однокласниками історією про сміливу українську дівчину," - говорить Соломія.

Учениця сьомого класу працювала над проєктом кілька днів. Вона надрукувала зображення, прикріпила їх до аркуша паперу та додала короткий опис. Вона зізнається, що так і не змогла відшукати фотографію, на якій Вероніка плаває в басейні.

"Проте, можливо, це навіть на краще, адже на цих знімках можна побачити її яскраве обличчя," - зазначає дівчинка.

В кутах великого листка залишалося порожнє місце, довго не могла придумати, що б туди додати. А потім подумала - можна ж олімпійські кільця та медаль! Так і дізналася - олімпійські кільця символізують різні континенти планети.

"Все пройшло прекрасно, проєкт справив на всіх враження. Після презентації я передала його вчительці, і учні довго його вивчали. Це було надзвичайно приємно, я відчувала гордість", - ділиться спогадами Соломія.

Дівчинка ділиться ще однією зворушливою і повчальною розповіддю. Вона розкриває, чому на зображенні проекту з'явився кіт.

На одному з зображень я помітила Вероніку з її собачкою, а в мене живуть двоє котиків. Це дало мені зрозуміти, що ми обидві маємо величезну любов до тварин. Тому я вирішила зробити фото Кусі на фоні нашого проєкту. Ми знайшли цю кицьку на вулиці в Києві ще до війни, коли вона була маленькою. Але під час вибухів, коли ми виїжджали, вона так злякалась, що втекла.

Ми з мамою тижнями плакали, але знайшли її аж через 4 місяці, і мама поїхала її забрати. Ми досі вдячні тим добрим людям-волонтерам. Дива завжди трапляються, треба вірити, що все буде добре і щось для цього робити", - каже семикласниця.

Після презентації учениця надіслала фото Вероніці Коржовій, тут і став у нагоді наш контакт. Соломія каже, хвилювалась, відправляючи проєкт. І дуже зраділа, коли Вероніка відповіла.

Вона звернулася до мене, назвавши "Сонечком". Сподіваюся, що одного дня ми зустрінемося і зможемо ближче познайомитися.

Соломія зазначила, що тепер вона планує уважно стежити за досягненнями спортсменки. Чемпіон підкреслює, що найближчий офіційний виступ Вероніки Коржової запланований на середину грудня – це чемпіонат України. А до середини жовтня команда має час на відпочинок.

Українська плавчиня Вероніка Коржова здобула п'яте місце у фіналі Паралімпіади-2024 на дистанції 100 метрів брасом у класі SB6. З п'яти років тренувалася у басейні в Соледарі.

Маленька дівчинка зазнала серйозної втрати, коли в дитинстві стала жертвою нещасного випадку, внаслідок якого позбулася обох ніг. Після низки хірургічних втручань та тривалої реабілітації, її батьки вирішили відвести доньку до басейну, щоб підтримати її в адаптації до нового способу життя.

"Мама спілкувалася з директором та з моєю майбутньою першою тренеркою Тетяною Морозовою. Мене посадили на бортик, а я хлюп у воду! Не було ані кругу, ані нарукавників. Я плюхнулась у той басейн і просто почала хлюпати. Так мене кликала вода! Це дійсно моя стихія", - згадувала Вероніка в одному з інтерв'ю.

Ми щиро сподіваємося, що ця зворушлива оповідь отримує своє продовження. Бажаємо дівчатам можливості зустрітися і познайомитися. Спорт справді об'єднує і надихає!