Сергій Ковалевський висловив думку: "Національна команда України досі не зіграла жодної гри на рівні".

Думками про чергову невдачу збірної України у Лізі націй, коли не вдалося взяти бодай одне очко у поєдинку із Чехією в Празі (2:3), з кореспондентом Sport.ua поділився один із досвідчених українських тренерів Сергій Ковалець.

Як і всі, я відчував розчарування від підсумків матчу. Крім того, сама гра не виправдала очікувань. Перш за все, це стосується рівня відповідальності. У цьому матчі українська команда зазнала змін: шість нових гравців вийшли на поле у стартовому складі в порівнянні з грою проти Албанії.

На мою думку, команда Чехії перебувала під більшим тиском, враховуючи результати їхнього першого матчу в Лізі націй, ніж наша збірна. Після поразки від Грузії з рахунком 1:4 у чеському таборі панувала нервозність. Самі футболісти чеської збірної визнали, що їм було нелегко. Крім того, вони підкреслювали, що українська команда отримувала таку підтримку, що здавалося, наче матч проходив не в Празі, а в Львові або Києві.

З точки зору усіх моментів гра нам давалась. Але виграє той, хто менше помиляється. А помилки були у командних діях, і їх, на жаль, було досить багато. І знову ми говоримо про стандартні положення, про боротьбу, підбори. А хто виграє боротьбу - той виграє матч. Взяти як приклад пропущений Україною другий м'яч. Програли підбір - і отримали гол. Так було і у поєдинку з Албанією. Якщо уважно подивитись, то на підступах до воріт було сім гравців у жовтій формі і лише троє у червоній. Однак це не завадило албанцям забити другий м'яч. Найважчий елемент у футболі у плані техніки - це відбір м'яча. Якщо у тебе чоловік сім його не відбирають, а тільки імітують відбір, то, звичайно ж, досить важко виграти такий матч. Що стосується атаки, то у цьому компоненті гри легше психологічно: ти біжиш, прагнучи створити гол. Багато про це говорять гарних слів: атака, розумний пас, хороший удар, ефектне завершення. Але ж командні дії нашої збірної залишають бажати кращого.

- На підставі двох вересневих матчів збірної Сергію Реброву доведеться робити висновки. Як ви вважаєте, у цьому процесі він більше акцентуватиме уваги по складу загалом чи по якихось конкретних гравцях?

Безумовно, тренерський склад збірної України має провести значну роботу. Сергій Ребров зазначає, що працює з командою вже три тижні. Однак, підготовчий період перед матчами в збірній є досить обмеженим через дати ФІФА. Важливу роль відіграє також аналіз і розбір проведених ігор. Зокрема, ми повинні зосередитися на захисті, стандартних ситуаціях, підстраховці, пресингу та грі на результат. Це ті аспекти, над якими необхідно активно працювати, щоб надати гравцям корисну інформацію. Я впевнений, що наш тренерський штаб цим займається. Проте, на жаль, кількість помилок залишається надто великою. Згадайте, скільки разів албанці та чехи загрожували нашим воротам під час стандартів і подач з флангів.

Проте, я вважаю, що наша збірна має потенціал. У нас є відмінний вибір гравців, це безсумнівно. Але ось психологічний стан команди залишає бажати кращого. Я вважаю, що підтримка наших лідерів, таких як Ярмоленко та Зінченко, тренерського штабу є вірним кроком. Важливо, щоб усі гравці усвідомлювали свою відповідальність за висловлену підтримку тренера. Командна єдність між гравцями та тренерами є необхідною. Хоча Ребров працює зі збірною вже два роки, мені здається, що досі не вдається знайти оптимальний баланс між оборонними та атакуючими діями. Ми спостерігаємо, що жоден матч не проходить без помилок і провалів, і це свідчить про спільну роботу всього колективу.

Які можливості ви прогнозуєте для виступу збірної України в жовтневих поєдинках? Чи є надія на позитивні зміни, чи, можливо, ситуація залишиться такою ж?

- По матчу на "Фортуна Арені" було таке відчуття, що наша збірна грала у Львові, а не у Празі. І якщо б національна команда чи наші клуби, які беруть участь у єврокубках дійсно проводили домашні поєдинки у тому ж Львові, Києві, Харкові, Одесі, Донецьку, Рівному чи Хмельницькому, то впевнений, що вигладали б зовсім по-іншому. Адже своя земля, рідні стіни дають великий плюс.

Проте, хлопці повинні усвідомлювати, що наша країна вже третій рік переживає повномасштабну війну. У зв'язку з цим важливо бути готовими покладатися виключно на власні сили. Тільки злагоджені дії всього колективу можуть принести позитивний результат. Саме цього ми сподіваємося досягти в жовтневих матчах проти Грузії та Чехії.

В даний час активно обговорюють досвід таких гравців, як Ярмоленко, Степаненко, Зінченко та Маліновський. Я хочу поділитися своїми думками з цього приводу. У всіх провідних національних командах сьогодні можна знайти таких самих досвідчених лідерів. Наприклад, Пепе, який грав за збірну Португалії до 41 року і нещодавно завершив свою кар'єру. Також варто згадати про 39-річних Криштіану Роналду та Луку Модрича. Водночас, від наших ветеранів футболу хотілося б бачити більше проявів лідерства, не лише на полі, а й у роздягальні, - зазначив Ковалець.

Колишній капітан збірної України Артем Федецький висловив думку, що українській команді варто переглянути свою тактику.