Батько грав за СРСР, син здобував перемоги в Лізі чемпіонів, а внуки навчалися в Ла Масії: родина Гудьйонсів - це епічна футбольна історія Ісландії.

Батько забивав СРСР, син вигравав ЛЧ, а внуки вчилися в Ла Масії: Гудьйонсени - головна футбольна сага Ісландії [edit]

Сьогодні національна команда України зустрінеться з Ісландією, де понад 40 років триває незвичайна традиція.

Арнор Гудьйонсен вважався найвидатнішим футболістом в історії свого острова, поки на стадіоні не з’явився його син Ейдур.

Тепер прийшов час для його синів - Свейна, Андрі та Даніеля.

Вражаюче!

Чемпіон ділиться унікальною історією, що не має собі рівних у всьому світі.

Of course! Please provide the text you would like me to make unique.

Це сталося 24 квітня 1996 року, коли їх ім'я увійшло до Книги рекордів Гіннесса.

Батько й син в одному офіційному матчі збірних!

Арнору на той момент виповнилося 34 роки, тоді як Ейдуру було лише 17.

Оскільки матч проти Естонії проходив у Таллінні, ісландська федерація вирішила, що краще замінити одного гравця на іншого, а вже через місяць вони зможуть виступити разом перед рідними вболівальниками.

Смертельний вибір.

"Звичайно, я не мав можливості голосувати, адже був ще зовсім юним, - згадує Ейдур. - Ми планували з батьком зіграти в наступному матчі, але я отримав перелом ноги і пропустив два роки. Тож це так і не сталося."

Проте, Арнор не виглядає засмученим.

Стати батьком у 17 років - те ще випробування, і старий каже, що якраз завдяки Ейдуру витиснув з себе максимум:

Визнаю, я відчував страх. Я лише прагнув знайти своє покликання як спеціаліст. Ейдур став джерелом натхнення для мене, необхідного для того, щоб стати найкращим чоловіком і батьком, яким я міг стати.

Перед появою Арнора Гудьйонсена Ісландія не знала великих футболістів. На цьому холодному острові, який був відкритий вікінгами, проживає лише 400 тисяч людей, а погодні умови дозволяють грати у футбол всього 4-5 місяців на рік.

Арнор досяг успіху, коли на нього ніхто б і гроша не поставив.

Протягом семи сезонів він залишався ключовою фігурою для Андерлехта, ставши надією команди у питаннях забитих м’ячів та здобувши три титули чемпіона в період з 1985 по 1987 рік. Після цього він перейшов до Бордо, де став партнерам Патріка Баттістона, Дідьє Дешама, Біксанта Лізаразю та Крістофа Дюгаррі.

Увесь цей час Ейдур подорожував разом з ним та мамою:

"Мій перший спогад в житті - це батько повертається з тренування, а я чекаю на нього з м'ячем, щоб пограти. Сьогодні мені смішно це згадувати, бо я знаю, якими виснажливими бувають заняття, і останнє, що хочеться після них - це грати вдома!"

І що найголовніше, де б не виступав Арнор Гудьйонсен - він всюди знаходив способи забити.

Серед інших у 1986-му він забив і збірній СРСР, де тоді домінували українці. Матч завершився внічию 1:1.

Ну, і розчарування велике мав, аякже. Фінал Кубка УЄФА-1984 Андерлехт - Тоттенгем складався з двох матчів, і обидва завершилися внічию. Переможця вирішувала серія пенальті, і якраз Арнор не забив останній, п'ятий удар, принісши трофей "Шпорам".

Син цього не запам'ятав - малий ще був.

У серйозних бесідах Гудьйонсени про футбол на початку 90-х стало очевидно, що Ейдур - це не просто типовий іранець.

Одного разу я відвідав одне з його тренувань, коли йому було лише 15 або 16 років. Я досі пам'ятаю, як у мене виникла думка: "Невже це найкращий гравець на полі?" Його баланс був вражаючим, а володіння обома ногами — просто неймовірним. Я усвідомлював, що найближчі рік-два стануть вирішальними для нього, але вже тоді розумів, що у нього є потенціал представляти нашу країну.

Ну, а далі тренування, дорослішання - і той-самий вечір в Таллінні, де Ісландія легко перемогла 3:0.

"Не можу точно згадати, що саме мені спало на думку. Це був справжній сюрреалізм. Я дуже гордий цим моментом", - зізнається літня людина.

Коли Ейдур знову вийшов на поле після травми, вже настав 1998 рік, і Арнор більше не був на висоті, щоб підтримувати рівень національної команди.

Нічого страшного!

Він обрав нову роль у житті - став агентом найталановитішого футболіста Ісландії, який одночасно є його сином.

Of course! Please provide the text you would like me to make unique.

В Англії існує термін "Barclaysmen", що позначає періоди, які характеризують час, коли банк Barclays виступав головним спонсором Англійської Прем'єр-ліги.

Ейдур Гудйонсен - один з таких.

Болтон підписав його після перегляду в передсезонному турне Ірландією (!) у 1998-му, а вже за рік новачок забив 21 гол в усіх турнірах, змусивши Челсі діяти.

До Романа Абрамовича було ще довго, але 4 млн фунтів сині мали завжди.

І ось, будь ласка, Ейдур на "Стемфорд Брідж" утворив дует із Джиммі Флойдом Хассельбайнком, який, чесно кажучи, подобався практично всім фанатам, які в той час слідкували за АПЛ.

"Джиммі - це кохання з першого погляду!" - сміється Ейдур.

У їхньому дуеті він виступав як гострий кинджал, тоді як нідерландець виконував роль важкої кувалди. У сезоні АПЛ 2000/01 вони разом забили 33 м'ячі, а протягом року їхня спільна результативність досягла 37 голів.

Напевно, одним із найвражаючих голів Гудьйонсена в той час був саме цей постріл у ворота Лідса, який став результатом навісу від молодого Френка Лемпарда.

Ця гра принесла мені справжнє задоволення. Дитинство сповнене мрій про такі миті, коли ти відпрацьовуєш удари вдома в дворі або на тренуваннях. Я добре пам'ятаю, як після поєдинку до мене підійшов Джанфранко Дзола і сказав: "Ейдуре, ти сьогодні вразив мене". Це було дуже важливо для мене.

Гудьйонсен забивав сильно, елегантно, зухвало - по-всякому.

Коли до команди приєднався Жозе Моурінью, він суттєво сприяв здобуттю дебютного титулу, підсумувавши за сезон 12 голів та 8 асистів.

Це саме Жозе, чи то жартуючи, чи всерйоз, назвав Гудьйонсена "білим Марадоною" через те, як вміло той пристосувався до ролі "у відтяжці".

Після цього – переїзд до Барселони, де клуб шукав нового гравця на місце Генріка Ларссона; тріумф під керівництвом Гвардіоли у 2009 році. Гудьйонсен вже не залишався в основному складі, проте мав унікальну можливість спостерігати за генієм Мессі з найвигідніших позицій. Його реакції на деякі моменти ставали справжніми хітами в Інтернеті, зокрема, як це було під час сольного проходу проти Хетафе.

Ну, і поки Ейдур насолоджувався тікі-такою і середземноморським сонцем, вдома зростали три його сини.

Of course! Please provide the text you would like me to make unique.

Арнор Гудьйонсен володів природним даром, був справжнім самородком.

Ейдур - створений результат навчання в школі ПСВ.

Свейдн, Андрі та Даніель Гудьйонсени вперше спробували свої сили у футболі в академії Барселони, відомій як Ла Масія, завдяки підтримці Ейдура.

"Я навіть не міг уявити, що Андрій стане професійним футболістом, коли був малим. Не хочу звучати критично, але він був таким пухкеньким хлопчиком, який завжди носив м'яч під рукою!" — усміхається його батько.

Усе вийшло краще, ніж він міг очікувати - і не лише з середнім сином.

Справа в тому, що протягом 2010-х років Ісландія пережила справжній футбольний сплеск, і вже на Євро-2016 команда змогла пробитися без додаткових матчів, прямо в фінальну стадію.

"Я дебютував у збірній у 1996 році, але такої емоційної атмосфери, як зараз, ще не відчував, - поділився Ейдур. - Іноді нам вдавалося здивувати, але ніколи не піднімали планку очікувань на таку висоту."

Новий етап гравців, які виросли, демонструє вражаючу силу. Вони змогли пробитися на молодіжний чемпіонат Європи U21. Це стало несподіванкою, і я маю свою версію: минуло рівно 13 років з моменту, коли ми збудували перші повнорозмірні штучні поля під дахом. Більшість нинішніх гравців команди на той час мали лише 10 років і становили перше покоління, яке отримало можливість грати у футбол в Ісландії протягом усього року. Тепер ми пожинаємо результати цих зусиль.

Отже, це ініціатива уряду, яка в першу чергу спрямована на поліпшення здоров'я молодого покоління та протидію шкідливим звичкам. Досягнення на професійному рівні стало приємним додатком.

Гудйонсена насправді не повинно було бути серед цієї молодіжної команди. У 2011 році, під час виступу за АЕК, він отримав серйозну травму — порвав хрестоподібні зв'язки, що, враховуючи його історію, могло б означати завершення кар'єри. Проте завдяки силі волі та інтелекту, які допомогли йому компенсувати втрату швидкості, він зумів продовжити грати.

У сезоні-2014/15 навіть до Болтона повернувся заради доволі гідного "останнього танцю".

Звичайно, ви напевно пам'ятаєте, як Рагнар Сігурдссон, Арон Гуннарсон, Біркір Б'ярнасон та Гільфі Сігурдссон виступили проти Англії та змагалися з Францією на Євро-2016. Це був неймовірний виступ, який увічнив цю команду, коментатора та захоплені аплодисменти їхніх прихильників.

Of course! Please provide the text you would like me to make unique.

Сини Ейдура були замалі, щоб приймати в тому участь. Вони лише вболівали.

Найстарший швед, ймовірно, не мав достатнього таланту.

До 2015 року він тренувався в дитячих клубах Каталонії, після чого вирушив до Італії та Німеччини, але не зміг досягти успіху. Лише під час виступів у шведському клубі Ельфсборг у сезоні 2022-23 він показав свої кращі якості. В той же час Свейдн відзначився двома голами в товариських матчах за збірну Ісландії.

"Спортдиректор Сарпсборга Хампус Андерссон відзначив його як одного з найталановитіших форвардів шведського чемпіонату ще в 2024 році."

Що було далі - хтозна.

Цілком очевидно, що в даний момент Сарпсборг активно просуває Даніеля Карлсбакка, тоді як Свейдн у свої 27 років сидить на лавці запасних. Мабуть, це вже кінець його кар'єри.

А от двоє інших синів Ейдура є в заявці на Україну, і вони варті уваги.

Андрій, який у дитинстві був досить пухлим, виріс до висоти 188 см і вже встиг відзначитися 10 голами за збірну Ісландії. Саме він забив гол у матчі проти Франції місяць тому.

Невидатний, але потужний нападник. Колись у Реалі (так-так, він закінчив Ла Фабрику) наколотив 37 голів за команду U17.

"Вельми універсальний спортсмен. Має пристрасть до глибоких заскоків, активно бореться за м'яч і завжди готовий підтримати команду. Його ігровий інтелект вражає," - відзначив тренер Ману Фернандес.

Уже серед дорослих, де захисники такі ж дебелі, як він сам, Андрі збавив оберти. Лише в Люнгбю в сезоні-2023/24 він видав 15 голів в 33 матчах. А от далі в Генті і зараз у Блекберні - не те.

У цьому сезоні він поки що не відзначився голом у складі "Бродяг", а сама команда наразі знаходиться на межі вильоту з Чемпіоншипу.

"Тато намагався створити для мене образ ліги, щоб дати зрозуміти, чого очікувати, але, здається, це все ж справило на мене певний шок. Це абсолютно новий досвід. Дуже приємно відчувати таку пристрасть і відданість грі", - зізнається нападник.

Він також усвідомлює, що його прізвище відкриває більше можливостей, ніж приносить труднощів.

Звичайно, порівняння не уникнути, і дехто може вказувати на певні імена. Але я вважаю, що ми з братами успішно справляємося зі своїми завданнями. Крім того, наші батьки ніколи не створювали для нас тиску.

Виступи за Ісландію для Андрі - шанс показати тренерам Блекберна, що він гідний шансу та місця, яке наразі частіше віддають Юкі Онасі. Як і місяць тому з Францією, проти наших він віддаватиме усі сили, які є.

Of course! Please provide the text you would like me to make unique.

19-річний Даніель є ключовою надією родини Гудьйонсенів на досягнення нових значних успіхів.

У 2023 році видання The Guardian включило його до переліку найзначніших талантів, які народилися в 2006-му, уявляєте?

І справді, це було варте того!

Тренери згодом відзначили, що Дані працював із надмірною відданістю, і в результаті його тіло не витримало навантажень – трапився стресовий перелом, через який він вибув з гри на кілька місяців. Лише з початку весни він знову зможе повноцінно приєднатися до команди шведського гіганта – Мальме.

28 матчів, 5 голів, 4 асисти - нормальні цифри для юнака.

"Я провів рік без футболу, але здобув рік у спортзалі. Підкачав м'язи. Тепер мені простіше змагатися з більш досвідченими суперниками," - ділиться Даніель, подібно до Ерлінга Голанда.

Забивши гол і віддавши асист у серпні у матчі з Хальмстадом, він навіть наважився поділитися порадою з тренером:

В даний момент клуб може підписати нового нападника, але у нас є я та Еконг. Ми зможемо впоратися з роллю форварда.

Схоже, що наставник Генрік Рідстрем отримує задоволення від того, що чує і бачить:

Вражаюча гра. Це не тільки про голи та передачі. Дані створюють труднощі для центральних захисників. Мене цікавить пресинг, і він дійсно був на високому рівні. Приємно спостерігати за цим.

Звісно, це радує як Арнора, так і Ейдура, а також їхніх братів. Династія центрфорвардів Гудьйонсенів продовжує утримувати високі стандарти.

Цікаво, що всі покоління виявляються стилістично унікальними.

Арнор же був невисоким і грав на відчуттях, техніці, спритності. Ейдур - той і поготів оригінал, який створював шанси так само часто, як і завершував атаки.

Ну, а три його сини - усі таранні нападники; із того сорту, що заштовхує м'яч у ворота разом із захисниками та голкіпером.

Забарний, Матвієнко, як справи? Сьогодні вам потрібно триматися впевнено на ногах!