Динамо перемогло Шахтар в присутності іноземних журналістів - заповнені трибуни в робочий день, легенди на полі та за його межами, а також запальні ультрас.

Побачивши за вікном зранку в день Класичного дощ, промайнула думка: "А може ну його, той футбол". Пригадавши результати Динамо і Шахтаря в єврокубках, геть настрій став нефутбольним. Та все ж любов до гри поборола лінь (ну або бажання подивитися матч Осера та Гавра, який пропустила на вихідних, тут - як вам подобається).

"Шовковський поділився враженнями про підготовку до Класичного, зазначивши, що повага до гравців Шахтаря була надзвичайно великою."

Погода в Києві останніми днями примхлива, тому парасолька полетіла в сумку, як і плед. Все ж не літо. Усім раджу вдягатися тепло, якщо зібралися відвідати якийсь футбольний матч.

Дісталася до Лобановського я занадто швидко. Мене навіть запитали, чому я так рано. Так, у минулому сезоні я грішила тим, що прилітала за 10-15 хвилин до стартового свистка, тепер виправляюся. Поки отримувала акредитацію, тільки приїхали на своєму яскравому автобусі гравці Шахтаря. Але я виявилася не єдиною - біля воріт вже було скупчення фанатів, переважно зі шаликами Динамо.

На шляху до стадіону була створена зона для розваг вболівальників, де проходили різноманітні конкурси. За годину до початку матчу почався дощ. Мої колеги-журналісти жартували, що така погода ідеально підходить для футболу. Можливо, це й так, проте для фанатів це може бути незручно, особливо коли трибуни без даху. Але хто з нас не готовий потерпіти заради своєї улюбленої команди?

Не так давно було збільшено квоту на домашні матчі Динамо, а гра зі Шахтарем, звісно ж, зібрала повні трибуни. Попри робочий день і осінній холод, на стадіон прийшло чимало вболівальників. Як завжди, серед них були й військові. Диктор неодноразово закликав фанатів вітати наших героїв оплесками. На матчах київського клубу завжди можна побачити багато дітей, які приносять з собою плакати та малюнки. Цього разу не було виключення: деякі з малечі підтримували Шахтар, тоді як інші шанували ветеранів Динамо, таких як Ярмоленко та Караваєв.

На цьому кубковому матчі публіку розважав ді-джей на ім’я Шон, який приїхав спеціально для цієї події. Він є громадянином США, але також має героїчну історію — під час боротьби за нашу землю він отримав поранення, внаслідок чого втратив одну з рук. Це розповідь про людяність, стійкість та величезну боротьбу за мир і свободу.

Матч між Динамо та Шахтарем привертає увагу не лише українців. Серед глядачів, окрім Ендрю Тодоса та Майкла Яворського, були й журналісти із BBC, які висвітлюють події війни в Україні. У натовпі можна було помітити Олександра Алієва та Дениса Бойка, а також просто прогулянки по стадіону здійснював Самба Діалло. Микола Шапаренко, хоч і намагався уникнути контакту з фанатами, все ж таки був помічений за величезним склом.

Національний гімн прозвучав у виконанні хору Вірьовки, після чого настала хвилина мовчання, а потім – нарешті, довгоочікуваний стартовий свисток. На трибунах фанатів миттєво запанувала атмосфера справжнього футболу – вболівальники з Києва розпалили фаєри. Зізнаюся, я захоплююся такими моментами, адже вони додають особливого колориту та перетворюють матч на справжнє шоу.

Ультрас влаштували яскраве шоу. Футбольні вболівальники з Динамо підняли банер із написом "Бійся або бийся", тоді як фанати Шахтаря відповіли своїм – "Донецьк". Кияни були в масках, і в один з моментів вони накинулися на підтримку "гірників", а на трибунах вже можна було побачити плакат "Mask off". Це справді вражаюче. Ультрас показали себе на висоті!

фото: Оксани Васильєвої

А на полі у той час вже розгорталися події. І їх створювали не кияни. Шахтар діяв швидко, гостро, а флангам Динамо було непросто впоратися з тиском. Іноді "біло-синім" доводилося фолити. За свою грубість Попов підсів на "гірчичник". Кияни на фоні "гірників" виглядали взагалі "пішоходами". Команда Турана не пресингувала інтенсивно, але і цього було достатньо, щоб побачити, як кияни не справляються. На ту мить у думках було лише - скільки Шахтар витримає в такому темпі і коли підопічні Шовковського хоча б спробують пробити по воротах суперника.

Відповіді на мої запитання з’явилися лише в другому таймі. Після перерви м’яч влетів у ворота Нещерета, що було абсолютно справедливо, враховуючи події першої половини гри. Проте, після цього Динамо активно включилося в гру. Гольовий момент підняв настрій команди. Кілька сутичок майже переросли у бійку, адже емоції зашкалювали, і жодна з команд не бажала здаватися. Арда Туран час від часу вів запеклі суперечки з запасним арбітром. На трибунах також панувала напруга: лунали гучні вигуки, а деяких фанатів довелося заспокоювати стюардам.

Ця безсилля Динамо та незначна перевага в рахунку затулили очі Шахтарю. Андрій Ярмоленко повернув баланс. Кілька разів легенда мала б отримати бурхливі оплески. Ці вишукані передачі п'ятою… І якби тільки партнери скористалися цими моментами.

Шовковський вгадав із замінами. Герреро за п'ять хвилин перебування на полі зробив більше, аніж очікувалося. Забив і побіг святкувати до фанатів. Пройнявся духом Класичного? "Гірникам" не вдалося перевести гру у серію пенальті. Шахтар вилітає, а Динамо вперше за п'ять років перемагає свого найзаклятішого суперника.

Після завершення матчу Григорій Суркіс, безсумнівно, прямував до роздягальні, а на шляху до свого кортежу приймав вітання. Гравці Шахтаря тихо вирушали до автобуса. Незважаючи на поразку, Валерій Бондар підійшов, щоб привітатися з Олександром Піхальонком.

На обличчях футболістів Шахтаря відбивався відчай через поразку, тоді як динамівці не могли замаскувати свою втомленість. Другий раунд битви між двома найпотужнішими клубами України відбудеться у Львові 2 листопада в рамках 11 туру УПЛ. "Гірники" налаштовані на реванш, тоді як Динамо прагне продовжити свою переможну ходу.