Фінал Ліги чемпіонів у Мюнхені: переповнені фан-зони, спека, пиво та легенда про єврофінали на Альянц-Арені

Мюнхен складно здивувати гучними фестивалями та ярмарками, яскравими футбольними матчами або значущими подіями. Але треба визнати, що цьогорічні події навколо матчу та сам фінал Ліги чемпіонів став непересічною подією навіть для досвідченої баварської столиці.

Матч був класифікований як високоризиковий з-за поведінки італійських фанатів на попередніх поєдинках. Тому до фіналу місто серйозно підготувалось: спокій та безпеку забезпечували 2000 поліціянтів з усієї Баварії. Вболівальників насправді приїхало багато. Вже напередодні фіналу по центру міста гуляли численні туристи у футболках Інтера та ПСЖ.

Дехто з французьких фанатів ще й мав прапор Грузії. Очевидно, що це були шанувальники грузинського гравця, одного з лідерів ПСЖ Кварацхелії. (До речі, він таки забив свій гол та був одним з найкращих гравців фіналу) Але особисто для себе я виділив групу вболівальників з Казахстану, які мали на плечах прапор своєї країни та великий прапор з лого Реала Мадрид.

Дехто з вболівальників шукав квитки на матч в останню мить і був готовий викласти за них кілька тисяч.

Італійських та французьких фанатів, багато з яких приїхали без квитків, грамотно розділили по фан-зонах. Одеонсплац, який розрахований на 16 500 фанів, неподалік від серця Мюнхена - Марієнплац, віддали вболівальникам Інтера. Шанувальники ПСЖ окупували Кьонігсплац трохи далі. Він міг вмістити 18 000 вболівальників.

Ці фан-зони з великим екранами, фуд-кортами з пивом та розвагами від спонсорів Ліги чемпіонів відкривались об 11 ранку в день гри. Перед відкриттям перед входом зібрались тисячі фанатів в очікуванні відкриття доступу на ці майданчики.

Субота в Мюнхені була дуже спекотна: вдень в тіні позначка термометра досягала 29 градусів і знаходитись на площі під сонцем було некомфортно. Тому пізніше більшість вболівальників покинула фан-зони та заповнила численні пивні, ресторани та парки, прогулюючись містом та смакуючи місцеве пиво.

Варто додати, що цьому могло посприяти ще й пивне меню у фан-зонах. Наприклад, півлітра Хайнекена коштувало 6,50 євро. Водночас у всесвітньо відомому ресторані Хофброхауз пиво власного виробництва пропонують за 5,40 євро, а його конкурент Аугустінер у супермаркеті коштує трохи більш ніж 1 євро.

Головна подія для вболівальників - Champions Festival - був відкритий ще у четвер в Олімпійському парку. Концерти, активності, мінітурніри та пряма трансляція фіналу на великому екрані були розраховані, щоб одночасно розважати до 25 тисяч вболівальників.

Там можна було сфотографуватись з кубком Ліги чемпіонів, відвідати фотозону та фан-шоп, пограти у футбол із зірками (наприклад, на полі у грі 6х6 були помічені француз Робер Пірес та бразилець Кафу), спробувати свої сили у чисельних конкурсах та отримати сувенір від спонсорів турніру, або просто відпочити на галявині та послухати живу музику біля озера.

Здається, ця локація стала містом тяжіння для всіх, хто не мав квитка, але хотів надихнутися атмосферою свята футболу. Але за три години до матчу доступ до цієї локації був перекритий, тому що Олімпійський парк був переповнений. Пізніше це сталось з французькою фан-зоною.

Попри всі заходи безпеки та досить миролюбну атмосферу, поліція зафіксувала дві бійки між вболівальниками команд суперників: спочатку в центрі на пероні метро, що спричинило затримку руху поїздів, а потім біля стадіону перед матчем. Сутички були зупинені поліцією та обійшлися без значних пошкоджень учасників.

На самому стадіоні свято фіналу Ліги чемпіонів було розіграно як по нотах. Спочатку перед матчем емоції вибухнули під час виступу легендарного гурту Linkin Park, які добряче розігріли публіку. А вже потім до справи взялись французи, які не залишили шансів італійцям. Як на полі, так і на трибунах.

Було помітно, що до матчу італійські вболівальники були більш галасливими та активними. Здавалось, що їх було просто більше у місті. Але на Альянц Арені все змінилось: тотальна перевага французів.

"Ensemble, nous sommes invincibles", що в перекладі означає "Разом ми непереможні". Французи не соромились святкувати свої голи за допомогою піротехніки. Вони були такими активними, що після матча поліція виставила кордон біля їхньої трибуни.

До речі, вчора підтвердилась одна з мюнхенських футбольних легенд. У 1993 році Олімпік Марсель переміг, їхні вболівальники були на північній трибуні Олімпійського стадіону. У 1997 році Боруссія перемогла - зі своїми вболівальниками на півночі Олімпійської арени. У 2012 році Челсі переміг - їхні вболівальники також святкували на півночі, цього разу вже на Альянц Арені.

У 2025 році вболівальники ПСЖ були де? Вірно, на Півночі стадіону.

І ще трохи про мюнхенські футбольні забобони. В Мюнхені за останні п'ять єврофіналів вигравала команда, яка до того ніколи не тріумфувала в турнірі:

Та ще й з яким рахунком - 5:0! Мюнхен знов надав шанс новим чемпіонам, не дозволяючи минулим переможцям повторювати успіх.