Історичний тріумф Вонн та перевага Превца: підсумки лижного вікенду.

Клінгенталь (Німеччина), HS 140, індивідуальні змагання

Неділя, 14 грудня - це особливий день.

Клінгенталь (Німеччина), HS 140, індивідуальні змагання

Основною зіркою етапу Кубка світу в Клінгенталі став Домен Превц, який здобув перемогу в обох змаганнях, продовживши свою вражаючу серію до чотирьох поспіль тріумфів. Що більше, словенець не лише виграв обидва дні, але й зробив це з величезною перевагою: у суботу його відрив від другого місця склав 25,5 балів, а в неділю - 13 балів.

Превц-молодший демонструє вражаючу форму, що, безумовно, викликає занепокоєння у його суперників перед початком Турне чотирьох трамплінів. Подібне домінування словенця на початку сезону ми спостерігали у 2016/17 роках, і тоді його значна перевага над конкурентами раптово зникла саме з моменту старту Турне.

Чи можемо ми очікувати подібного розвитку подій цього разу? Існує чимало причин вважати, що це малоймовірно. По-перше, Домен зазнав змін за останні дев'ять років, ставши старшим, досвідченішим і більш витривалим психологічно. По-друге, його нинішня домінантність перевищує ту, що була раніше. По-третє, аналіз його форми свідчить про те, що він тільки прогресує, отже, раптовий спад продуктивності не має підстави.

А попереду нас чекає етап Кубку світу в Енгельбергу, який не можна назвати незручним для Превца. Саме на цьому трампліні він вперше вийшов на подіум Кубка світу десять років тому, а дев’ять років тому святкував перемогу. Це чудова можливість продовжити свою вражаючу серію до шести перемог поспіль, що могло б стати повторенням рекорду Кубка світу.

Незважаючи на успіхи, досягнуті командою Домена, ситуація в збірній Словенії не є ідеальною. Тімі Зайц показав непогані результати, але Ловро Кос продовжує перебувати в серйозній кризі, а виступи Анже Ланішека зазнали різкого падіння. Після двох поспіль тріумфів у Фалуні та Руці його результати поступово погіршуються: 4, 8, 16 і 25 місця. Ланішек, який раніше відзначався стабільністю, цього разу переживає спади не на початку Турне чотирьох трамплінів, а набагато раніше, за три тижні до його старту. Швидка втрата переможної форми Анже викликає занепокоєння у Превца, який наразі виглядає непереможним – але така домінація може зникнути в будь-який момент.

Якщо оцінювати загальний командний рівень, то найсильнішою збірною етапу в Клінгенталі стала Японія. В суботу Рен Нікайдо та Рьою Кобаясі посіли 4 і 5 місця, в неділю - вдвох піднялися на подіум. При чому, обидва рази Нікайдо фінішував вище за лідера команди. Рен перебуває у чудовій формі, недільний подіум став для нього другим у кар'єрі на Кубку світу. Ці успіхи дозволили йому піднятися на 5 місце в загальному заліку Кубку світу.

У неділю японці не лише здобули подвійну перемогу на подіумі, але й один із підопічних Кенто Сакуями - Томофумі Наїто - зробив вражаючий ривок, піднявшись у рейтингу на 5 позицій у своїй другій спробі. Цей спортсмен знову встановив свій особистий рекорд на Кубку світу, ставши першим стрибуном в історії, який потрапив до топ-10 у такому поважному віці.

Загалом, збірна Японії демонструє свою найкращу форму за останні роки, і статистика це підтверджує. Вперше з 28 листопада 2014 року, коли Норіакі Касаї та Дайкі Іто посіли місця в топ-3 на етапі Кубка світу в Руці, двоє японських спортсменів одночасно потрапили на подіум. Недільний виступ став ювілейним, адже це був 300-й подіум Японії в історії Кубка світу. Загалом до цього значного досягнення долучилися 23 різні стрибуни.

У збірної Японії все в порядку не тільки з основним складом, а й з резервом, який бере участь у Континентальному кубку: японці, разом з австрійськими та норвезькими спортсменами, вже отримали додаткову квоту для Турне чотирьох трамплінів. На жаль, цю перемогу не здобув легендарний Норіакі Касаї.

Однією з головних інтриг етапу в Клінгенталі було повернення на Кубок світу Штефана Крафта, який пропустив попередні два етапи через народження дитини. Легендарний австрієць зізнався, що розглядав можливість пропуску і третього етапу поспіль, проте вирішив, що надовго випадати зі змагального ритму перед Турне чотирьох трамплінів буде небезпечно. Повернувся Крафт більш ніж переконливо, ставши другим у суботу. Втім, у неділю він виступив значно гірше, посівши лише 11 місце.

Що стосується збірної Австрії загалом, то не можна сказати, що команда подолала ту кризу, в яку потрапила на етапі у Віслі. Залишається у зоні турбулентності Ян Хьорль, який після 6 місця в суботу в неділю навіть не потрапив у топ-30. Тричі поспіль фінішує в другому десятку Даніель Чофеніг. Все ж, усі розмови про його неоптимальну підготовку до сезону були небезпідставними: після несподіваної перемоги на відкритті Кубку світу в Ліллехаммері чинний володар Великого кришталевого глобуса (ВКГ) жодного разу не потрапив на подіум.

Загалом же збірна Австрії в неділю виступила помітно гірше, ніж у суботу. В неділю найкращим із австрійців став Максімільян Ортнер, який посів лише 8 місце. Це вже четвертий особистий старт у поточному сезоні, в якому жоден із австрійців не потрапив у топ-5. За дві попередні зимові кампанії разом узяті таких стартів було лише два.

Закріпився в основі збірної Австрії Йонас Шустер, на рахунку якого 11 і 19 місця. При чому, в суботу Шустера-молодшого знову підвело приземлення - цілком можливо, воно вкрало у австрійця перше в кар'єрі потрапляння у топ-10 на Кубку світу.

Збірна Німеччини не може бути задоволена своїм виступом на домашньому етапі. У суботу Філіпп Раймунд втретє поспіль потрапив на подіум, але вже в неділю він посів лише десяту позицію, що стало найкращим досягненням серед німецьких спортсменів.

Схоже, наступив спад форми у другого номера команди, Фелікса Хоффманна. В суботу він посів, хоча до цього жодного разу в поточному сезоні не опускався нижче за 12 місце. В неділю він став 12-м, і лише наступний етап Кубку світу в Енгельбергу дасть змогу зрозуміти, що це було - разова невдача чи системний спад форми?

На суботньому турнірі лише двоє німецьких спортсменів змогли пробитися у фінал змагань. П'юс Пашке зайняв 41-ше місце, але частково компенсував це результатом наступного дня, де став 26-м. Тим часом Андреас Веллінгер продовжує переживати серйозні труднощі: у суботу він фінішував на 40-му місці, а в неділю не зміг пройти кваліфікацію. Схоже, додаткові тренування в Філлаху на початку тижня не принесли бажаних результатів. Веллінгер вже оголосив, що пропустить наступний етап Кубка світу в Енгельбергу, оскільки планує зосередитися на тривалішому тренувальному циклі.

Карл Гайгер прийняв схоже рішення за тиждень до цього, і наразі залишається незрозумілим, чи з'явиться він на змаганнях у Швейцарії. Лука Рот, який займав місце Гайгера у складі німецької команди на змаганнях у Клінгенталі, не продемонстрував вражаючих результатів, зайнявши 45-е та 43-е місця.

У Клінгенталі найбільше враження справила збірна Норвегії, яка продемонструвала свій найсильніший етап в цьому сезоні. У обох змаганнях Крістоффер Еріксен Сундал і Халвор Егнер Гранеруд фінішували в топ-10, а в суботу до них приєднався Йоханн Андре Форфанг. П'яте місце Сундала в неділю стало найвищим досягненням для норвежців цього сезону. Особливо варто відзначити успіх Крістоффера, який, незважаючи на невдачі в минулому, нарешті отримав заслужену нагороду — він пропустив два особисті старти через проблеми з обладнанням. У Фалуні його підвела застібка на костюмі, а минулого тижня у Віслі — кріплення лиж.

Збірна Польщі, після вражаючого виступу на рідному етапі, зазнала певного спаду. Це, зокрема, стосується молодого лідера команди, Кацпера Томасяка. Все починалося з обнадійливих результатів: у першій спробі суботнього змагання він зайняв п’яту позицію. Однак далі справи пішли не так, як планувалося: він опустився аж на 18 місце у суботу та не зміг потрапити до топ-30 у сезоні, що стало першим таким випадком з моменту його дебюту на Кубку світу.

Прекрасна серія Кацпера з 8 поспіль стартів у топ-30 перервалася, проте говорити про якийсь системний спад не варто. Для збірної Польщі загалом показовим буде наступний етап у Енгельбергу, який історично є чи не найуспішнішим як для команди загалом, так і для Каміля Стоха зокрема.

Валентен Фубер продовжує радувати своїми виступами, поступово закріплюючи за собою статус елітного спортсмена, або, принаймні, наближаючись до нього. У неділю він зайняв 4 місце на Кубку світу, встановивши новий особистий рекорд. Раніше його досягнення в цьому сезоні було зафіксовано в листопаді на змаганнях у Руці, де він фінішував п'ятим. Однак тоді це була своєрідна лотерея з єдиною спробою в складних погодних умовах, а тепер це абсолютно справедливий і заслужений успіх. У цьому сезоні Фубер вже двічі увійшов у топ-5, що дорівнює загальному результату збірних Норвегії та Польщі. Можна з упевненістю стверджувати, що його перший подіум уже на підході.

Владімір Зографскі від підступів до подіуму в Клінгенталі відступив у другий десяток. Проте болгарин продовжує виступати дуже стабільно, хоча протягом усієї кар'єри у нього з цим компонентом були величезні проблеми. Як би там не було, нинішній сезон, у якому ще не пройдено навіть третини дистанції, вже став для нього рекордним за кількістю набраних очок на Кубку світу.

Збірна Казахстану в Клінгенталі отримала яскраву пораду від Данііла Васільєва, який фінішував на 17-му та 24-му місцях. Його результати під час тренувань і кваліфікацій давали підстави сподіватися на потрапляння до топ-10. Однак, 21-річний спортсмен переживав психологічні труднощі під час основних змагань, що вплинуло на його виступи, які виявилися нижчими за рівень тренувань. Він також двічі втратив значну кількість позицій у другій спробі.

Незважаючи на обставини, 17-те місце Васільєва в суботу стало найкращим досягненням для Казахстану на Кубку світу з 3 березня 2008 року, коли Радік Жапаров здобув 13-те місце в Куопіо. Крім того, Данііл став першим представником Казахстану з весни 2008 року, що зміг заробити очки в двох поспіль етапах Кубка світу після Жапарова.

Капітан швейцарської збірної Грегор Дешванден після успішних виступів у Фалуні та Руці, де він потрапив до топ-10, показав помітне зниження результатів, відтворивши свій рівень з етапу в Віслі. У Польщі в суботу йому не вдалося потрапити до топ-30, а в неділю він зайняв 24-у позицію. Аналогічна ситуація спостерігалася й у Клінгенталі, де в неділю Грегор фінішував на одне місце вище.

Однак тренерський склад збірної Швейцарії має й позитивні новини. У неділю Сандро Хаусвірт, ставши 29-м, нарешті здобув свої перші очки в кар'єрі на Кубку світу. Легендарний Сімон Амманн посів 27-ме місце в суботу, що є його найкращим результатом на Кубку світу з 29 грудня 2023 року, коли він фінішував 21-м на Турне чотирьох трамплінів у Оберстдорфі.

У недільному основному турнірі Фатіх Арда Іпчіоглу отримав дискваліфікацію через порушення технічних норм. Це вже друге його порушення в цьому сезоні. Він став першим стрибуном в історії, якому вручили червону картку, тож наступного тижня в Енгельбергу турецького спортсмена не буде видно.

Для української збірної етап у Клінгенталі став завершальним перед двотижневою перервою. Головний тренер команди Володимир Бощук на минулому тижні повідомив, що спортсмени не братимуть участі у наступному етапі в Енгельберзі та повернуться до змагань під час Турне чотирьох трамплінів.

Не вдалося насолодитися паузою в гарному настрої. У суботньому особистому турнірі Україна залишилася без представництв - ані Віталій Калініченко, ані Євген Марусяк не змогли пройти кваліфікацію в п’ятницю. Це подвійне фіаско збірної України сталося лише вдруге в цьому сезоні, після недільного старту на першому етапі в Ліллехаммері.

В неділю Віталій Калініченко кваліфікацію подолав, при чому на доволі непоганому 36-му місці. Здавалося б, можна помріяти про ще одне потрапляння в очки? На жаль, ні: в основних змаганнях він посів лише 48 місце. Відверто кажучи, в кваліфікації Віталій стрибнув трохи вище голови, скориставшись хорошими вітровими умовами. Його рівень результатів на тренуваннях у Клінгенталі не говорив про його готовність боротися за очки.

Ну а Євген Марусяк у неділю знову не пройшов кваліфікацію. На жаль, лідер нашої збірної провалив стартовий відрізок сезону - найгірші побоювання після проблемного посстравматичного літа збулися. Так, Марусяк знаний тим, що додає у другій половині зимової кампанії: минулий сезон був для нього єдиним, у якому він підходив до екватору сезону вже з очками на Кубку світу.

Однак у сезоні 2023/24 Євген у першій половині змагань хоча і не зміг заробити жодного очка, проте постійно демонстрував потенціал і показував вражаючі результати під час тренувань та кваліфікацій. Наразі ж ситуація виглядає зовсім інакше. Сподіваємось, що двотижнева перерва стане для Марусяка корисною, адже він має здатність раптово покращувати свою форму.

П'ятниця, 12 грудня.

Санкт-Моріц, Швейцарія, змагання з гірськолижного спуску серед жінок.

Субота, тринадцяте грудня.

Валь д'Ізер (Франція), гігантський слалом, чоловіча категорія.

Санкт-Моріц, Швейцарія, змагання з гірськолижного спуску серед жінок.

Неділя, 14 грудня - це особливий день.

Валь д'Ізер (Франція), слалом, чоловіки

Санкт-Моріц, Швейцарія — місце проведення змагань з супергігантського слалому для жінок.

Жіночий Кубок світу нарешті розпочав свої перші швидкісні старти сезону лише в середині грудня, і традиційно спортсменки вирушили до Санкт-Моріца. Під час першого контрольного тренування швидкісного спуску Ліндсі Вонн продемонструвала вражаючу перевагу, здобувши переконливу перемогу. Це закріпило за нею статус одного з основних фаворитів змагань, але те, що вона продемонструвала під час першого швидкісного спуску, стало справжнім шоком для всіх.

Вонн вразила всіх своєю бездоганною їздою, демонструючи майстерність на рівні своїх найкращих років, відрившись від найближчої конкурентки на 0,95 секунди. Хоча американка не зовсім вдало стартувала, на швидкісних ділянках треку вона виявилася беззаперечним лідером, залишивши суперниць далеко позаду. Ліндсі знову увійшла в історію, ставши найстаршою переможницею гонки в історії Кубка світу серед всіх спортсменів – як чоловіків, так і жінок.

У суботу та неділю повторити такий успіх не вдалося, проте 2 і 4 місця говорять про те, що її успіх точно не був випадковим. 41-річний вік, 5-річна пауза в кар'єрі, заміна колінного суглобу - все це не завадило Вонн повернутися на топовий рівень. Просто неймовірна жінка.

Варто зазначити, що переможний швидкісний спуск у п'ятницю став для Вонн 409-м стартом на Кубку світу в її кар'єрі. Цим досягненням вона зрівнялася з рекордсменкою Ренатою Гьочль. Проте за результатами етапу в Санкт-Моріці, Вонн вже випередила цю легендарну австрійську спортсменку.

Друге місце Магдалени Еггер стало відзначеною подією. 24-річна спортсменка з Австрії раніше жодного разу не потрапляла вище 19-го місця на Кубку світу. Проте, її важко назвати "випадковою" учасницею. У минулому вона демонструвала вражаючі результати на юніорських чемпіонатах і залишається найуспішнішою атлеткою в історії цього турніру, здобувши 9 медалей, з яких 6 - золотого ґатунку.

Проте лише зараз Магдалені вдалося вийти на топовий рівень серед дорослих і почати виправдовувати ті величезні аванси, які їй видавали в молоді роки. П'ятничний успіх не можна назвати випадковим - у суботу вона стала сьомою, після чого в недільному супергіганті показала 15-й результат.

Соф'я Годжа залишила Санкт-Моріц без жодного тріумфу: вона зайняла четверте місце та двічі стала третьою. При цьому, в усіх трьох змаганнях італійка показувала не надто вражаючі стартові результати. У недільному супергіганті саме це, по суті, стало причиною її невдачі.

Загалом, Годжа ще не досягла своїх максимальних швидкостей, оскільки не акцентувала увагу на швидкісних тренуваннях на початку сезону. Як зазначила сама Софія, до свого першого виходу на трасу в Санкт-Моріці вона не стояла на лижах для швидкісного спуску з вересня. Крім того, зосередження на підготовці до гігантського слалому не дало очікуваних результатів, і Годжа демонструє результати в цій дисципліні, які не такі вражаючі, як минулого року.

Незважаючи на травми Федеріки Бріньоне та Марти Бассіно, італійська збірна продемонструвала пристойний виступ у Санкт-Моріці. Лаура Піровано фінішувала в топ-10 у всіх трьох гонках, а Елена Куртоні зайняла шосте місце в супергіганті.

Щодо збірної США, то в другому швидкісному спуску Брізі Джонсон завершила змагання на шостій позиції, не зумівши піднятися на подіум. У першому даунхілі чинна чемпіонка світу в цій дисципліні посіла лише 15-те місце. Мікаела Шиффрін, відповідно до своїх обіцянок, пропустила обидва швидкісні спуски і вирішила взяти участь в недільному супергіганті. На жаль, їй це не принесло успіху: Мікі не змогла пройти останні ворота і зійшла з дистанції. До цього моменту її виступи також не вражали: у найкращому випадку вона могла розраховувати на місце в кінці топ-10.

Збірна Швейцарії домашній етап собі занести в актив не може - воно і не дивно, враховуючи, що три лідери команди, Лара Гут-Бехрамі, Корінн Сутер і Мішель Гізін, травмовані. Ясмін Флюрі, навпаки, повернулася на Кубок світу після майже дворічної паузи, пов'язаної з травмою. Сильно виступити їй вдалося лише у суботу, коли вона посіла 11 місце.

Основні надії швейцарських вболівальників були зосереджені на Малорі Блан. У супергіганті вона поділила 6-те місце з Еленою Куртоні, однак у двох швидкісних спусках її результати виявилися скромнішими – 13-те і 19-те місця.

Щодо австрійської збірної, то друге місце Еггер у п'ятницю не стало єдиним успіхом команди на етапі. Мір'ям Пухнер здобула 3 і 5 місця у двох швидкісних спусках, але в супергіганті не змогла завершити гонку. Вона вже давно зарекомендувала себе як майстер швидкісних спусків, чудово відчуваючи себе на прямих і швидкісних ділянках, проте суттєво програє на технічно складних поворотах. У супергіганті це підтвердилося: її показники на швидкісній верхній частині траси були вражаючими, але варто було перейти до технічних віражів, як Мір'ям втратила контроль і зійшла з дистанції. Лідер команди, Корнелія Хюттер, також разочарувала, адже у трьох стартах не змогла піднятися вище 6 місця.

Другий швидкісний спуск виграла Емма Айхер, у першому вона замкнула топ-5. Проте в недільному супергіганті вона зійшла з дистанції, припустившись елементарної помилки на невеличкому трампліні на верхній частині траси. Як би там не було, Айхер дійсно показала, що топовий потенціал у швидкісних видах у неї є, тому німкеню можна розглядати як небезпечну темну конячку з точки зору загального заліку.

Перемога Айхер наступного дня після історичного тріумфу Вонн дуже символічна: німкеня народилася на три роки пізніше, ніж Ліндсі дебютувала на Кубку світу.

Еліс Робінсон, яка не так давно виступала виключно в гігантському слаломі, здобула перемогу в недільному супергіганті. Це її перший тріумф у цій дисципліні на Кубку світу, і для новозеландської спортсменки це важлива віху в кар'єрі. Вона також активно випробовує свої сили в швидкісному спуску, що свідчить про її амбіційні плани в загальному заліку. Якщо перемога в Санкт-Моріці не стала випадковістю, то Робінсон може стати серйозним конкурентом у боротьбі за загальне першенство. Наразі вона посідає друге місце, відстаючи від Шиффрін лише на 64 очки. Проте варто зауважити, що старт сезону був дуже насиченим для неї, переважно в гігантському слаломі, який є її улюбленою дисципліною.

Збірна Франції також продемонструвала непогані результати в Санкт Моріці. Романа Мірадолі зайняла друге місце у супергіганті та поділила шосту позицію в першому швидкісному спуску з Хюттер. Топ-5 у супергіганті завершила Лора Гош.

Чоловічий Кубок світу після північноамериканського турне відправився на традиційний "Критеріум першого снігу" у Валь д'Ізері, куди наступного вікенду приїдуть і жінки. Головним героєм етапу став Лоїк Мейяр, який виграв суботній гігант і став другим у недільному слаломі.

Зірковий швейцарець традиційно починає сезон не найкращим чином, і цього року його результати виявилися навіть гіршими, ніж зазвичай. Перед етапом у Валь д'Ізері Лоїк не міг похвалитися кращим досягненням, ніж 9 місце, тож здавалося, що шлях до відновлення буде тривалим і складним. Але на трасі "Фас де Бельвар" він дивовижним чином знову досяг своїх пікових форм.

Траса гіганту в Валь д'Ізері - одна із найважчих на чоловічому Кубку світу, і своє реноме вона вчергове підтвердила. Дві спроби гіганта жодному спортсмену не вдалося пройти без збоїв. Помилялися абсолютно всі - боротьба за перемогу зводилася до того, хто помилятиметься менше. І ним виявився саме Мейяр. Лоїк міг оформити переможний дубль, проте у недільному слаломі не втримав лідерство після першої спроби, фінішувавши у підсумку другим.

Суботній гігант взагалі перетворився на бенефіс збірної Швейцарії, яка забрала всі три місця на подіумі. При чому, Марко Одерматт став лише третім. Минулого року у Валь д'Ізері він переміг, перервавши серію з трьох поспіль сходів із дистанції, проте цього разу міг взагалі залишитися без подіуму. В обох спробах лідер Кубку світу непереконливо виглядав на верхній половині траси. В першому раунді він припустився трьох помилок, у другому - просто йшов у повільному за своїми мірками темпі.

Несподіваним героєм став Лука Ерні, який у своєму другому заїзді зумів піднятися з 13-ї позиції на подіум. Протягом більшої частини своєї кар'єри 32-річний швейцарський спортсмен спеціалізувався виключно на слаломі, але останні два сезони він став регулярно виступати й у гігантському слalomі. І ось, нарешті, він здобув свій перший успіх у цій дисципліні.

Головний суперник Одерматта в заліку гіганта, Штефан Бреннштайнер, непереконливим виступом швейцарця скористатися не зумів. Австрієць лідирував після першої спроби, проте в другому раунді відступив аж на 5 місце, втративши червоний біб лідера.

Американці Рівер Радамус і Райдер Сарчетт блискуче провели свою другу спробу. Радамус продемонстрував найвищий чистий час у цій спробі, піднявшись з 21-го на шосте місце. Сарчетт, стартуючи з 23-ї позиції, зміг увійти в десятку, зайнявши десяту сходинку. Це лише третій раз, коли 22-річний спортсмен потрапляє в очкову зону на Кубку світу, і це його найкращий результат у кар'єрі.

Відзначимо й прогрес у другій спробі збірної Німеччини: Фабіан Грац, Йонас Штокінгер і Александер Шмід піднялися в топ-15. Та й у цілому Бундестім у гіганті останнім часом додав. Так, після Штефана Луца претендентів на найвищі місця у німців немає, проте загальний командний рівень досить солідний.

Недільний слалом став знаковим моментом для норвезької команди, адже приніс їй першу перемогу в сезоні. Тімон Хауган здобув перше місце, а Хенрік Крістофферсен фінішував третім. Хенрік зміг компенсувати свою невдачу в суботньому гіганті, де в другій спробі з 2-ї позиції опустився на 11-ту.

Варто зазначити, що недільний слалом уперше в цьому сезоні проходив на трасі, яка швидко руйнувалася. Під час перерви між двома спробами майже вся ділянка "Фас де Бельвар" опинилася під сонцем, що призвело до незначного розплавлення снігового покриття. Це стало причиною численних рейдів у другій спробі від спортсменів, які не були добре відомі, багато з яких змогли покращити свої особисті рекорди на Кубку світу.

Опинилися серед везунчиків і два норвежці - Оскар Андреас Сандвік і Ханс Граль-Мадсен, які з третього десятку прорвалися в топ-6. Для обох це найкращі результати в кар'єрі, при чому, для Граля-Мадсена - взагалі перше потрапляння в очки на Кубку світу.

Однак, для збірної Норвегії не обійшлося без неприємностей - у другій спробі з дистанції зійшов Атле Лі Макграт, який після першого раунду займав третю позицію. Його приклад наслідував і Лукас Бротен, друг та колишній товариш по команді, який у суботньому гіганті фінішував лише на сьомій сходинці.

Проте, автором ключового досягнення у другій спробі знову став Алекс Вінатцер, який зумів піднятися з 25-ї позиції на четверту. Напередодні він фінішував восьмим у гіганті. Італієць демонструє незвичну стабільність у цьому сезоні, що дозволяє йому залишатися в топ-5 загального заліку. На сьомому місці фінішував його товариш по команді, Томмазо Сала. Маючи двох представників у топ-10 слалому, і ще й на високих позиціях у цій елітній десятці, Італія досягла значного успіху в сучасних слаломних реаліях.

Збірна Франції, на жаль, не може похвалитися успіхом на домашньому етапі. Складається враження, що багато гонщиків команди, виходячи на старт перед своїми вболівальниками, просто не витримали тиску. У суботньому гіганті молоді таланти, такі як Флавіо Вітале та Альбан Елезі Каннаферіна, зазнали невдачі і не змогли потрапити до топ-10.

У недільному слаломі зійшли з дистанції зірковий Клеман Ноель і Пако Расса - останній через це попрощався з червоним бібом лідера. А ось Стівен Ам'єз, який минулого року в Валь д'Ізері драматично втратив перемогу, лідируючи після першої спроби, цього разу став найкращим у команді - 9 місце.

Одразу за топ-10 фінішували маловідомі широкому загалу Огюст Ольнетт і Юго Дегріпп, які здійснили рейд з третього десятку завдяки розбитій трасі. Для обох це також особисті рекорди на Кубку світу. Ще гірше французи виступили в гіганті: найкращим став Лео Ангено, який посів лише 19 місце. Ветеран Алексі Пінтуро в другій спробі відступив з 9 місця аж на 22-ге.

Ще однією несподіванкою у світі слалому став Маттіас Ітен, який з тридцятого місця зумів піднятися на десяту позицію. Для 26-річного спортсмена зі Швейцарії це була всього лише сьома гонка в рамках Кубка світу, адже в шести попередніх спробах він жодного разу не зміг заробити очки.

12 місце в слаломі розділили одразу три спортсмени - окрім Дегріппа це британець Лорі Тейлор і фін Едуард Халльберг. Несподіваний призер слалома в Леві провів два не надто вдалих заїзди, проте зумів піднятися на 10 позицій в другій спробі завдяки тому, що стан траси невпинно погіршувався.

З 24 місця на восьме в слаломі прорвався Марко Шварц. А ось Мануелю Феллеру пропуск північноамериканського турне на користь додаткових тренувань дивідендів поки що не приніс - він покинув Валь д'Ізер без жодного набраного очка.

П'ятниця, 12 грудня.

Давос, Швейцарія – командний спринт вільним стилем для чоловіків та жінок.

Субота, тринадцяте грудня.

Давос, Швейцарія — змагання зі спринту в вільному стилі для чоловіків та жінок.

Неділя, 14 грудня - це особливий день.

Давос (Швейцарія), гонка на 10 км, вільний стиль, чоловіки.

Давос (Швейцарія), розділка, 10 км, вільний стиль, жінки

Кубок світу з лижних гонок, завершивши два етапи на півночі Європи, перенісся до центральної частини континенту, де проходить традиційний високогірний етап у Давосі. Цей етап став останнім перед тривалими змаганнями Тур де Скі, і лижникам тепер належить насолодитися двотижневою перервою.

Йоханнес Клебо завершив етап у Давосі в невеселому настрої і вирушив на різдвяні канікули. Цей етап, без сумніву, не можна назвати успішним для нього. Все починалося обнадійливо – він здобув впевнену перемогу в командному спринті в п'ятницю. Але, на жаль, у двох особистих перегонах лідер Кубка світу не зміг потрапити на подіум жодного разу.

У особистому спринті все розпочалося з третього місця в кваліфікації - вже тривожний симптом. А на стадії плейоф із Йоханнесом почали творитися дивні речі. У своєму чвертьфінальному забігу Клебо, який вважається еталоном лижної техніки, припустився двох помилок у фінальному повороті.

У ході свого першого проходження норвежець ледь не втрапив у падіння і трохи відстав від конкурентів. Йому вдалося надолужити це відставання, проте під час повторного проходження того ж повороту Клебо занадто різко вийшов на зовнішню траєкторію, що призвело до втрати швидкості. В результаті він не зміг компенсувати втрати на фінішній смузі.

Йоханнес вилетів у чвертьфіналі спринта - таке з ним трапилося лише вдруге в кар'єрі на Кубку світу. Вперше такої невдачі Клебо зазнав ще у своїй дебютній гонці на Кубку світу в Драммені. Це було 3 лютого 2016 року - немов у іншому житті.

Востаннє норвежець програвав коньковий спринт на цій же трасі в Давосі в 2022 році. При чому, тоді причиною його поразки став не форс-мажор - Федеріко Пеллегріно просто виявився сильнішим за Йоханнеса.

Після невдачі в спринті Клебо відчував глибоке обурення і сильне бажання реабілітуватися наступного дня в гонці. Однак і цього разу йому не вдалося досягти успіху. На початковій частині дистанції Йоханнес дійсно був у боротьбі за перше місце, але на відрізку між 5 і 6,7 км втратив 17,6 секунди. Це стало не лише вироком у його гонці за перемогу, а й позбавило Клебо можливості потрапити на подіум.

Айнар Хедегарт вдруге поспіль здобув перемогу в коньковій розділці. Цей успіх, для колишнього чемпіона світу серед юніорів з біатлону, майже забезпечує йому місце на Олімпійських іграх-2026.

Харальд Остберг Амундсен вирішив пропустити суботній спринт, щоб краще підготуватися до розділки, але в підсумку зайняв друге місце. Хоча цього вистачає для квоти на Олімпійські ігри, навряд чи екс-чемпіон Кубка світу може бути задоволений своєю формою на старті сезону.

На третьому місці опинився Маттіс Стенсхаген. Старт цього сезону можна без перебільшення вважати найуспішнішим періодом у його кар'єрі. Хоча важко сказати, чи вистачить цього для проходження відбору на Олімпійські ігри, проте, схоже, що норвежець нарешті починає виправдовувати ті великі сподівання, які покладалися на нього у молодості.

Мартін Льовстрьом Ньєнгет лише замкнув п'ятірку кращих. Хоча він здобув перемогу в Руці два тижні тому, загалом старт цього сезону виглядає для нього менш вдалим, ніж минулого року, коли він постійно займав місця на подіумі в дистанційних гонках. Сьоме місце посів Еміль Іверсен - його відновлення цілком може відкрити йому шлях до Олімпіади-2026.

Збірна Норвегії знову показала вражаючий виступ у розділці, зайнявши всі позиції в топ-5. Найвищим досягненням серед спортсменів інших країн став шостий рядок, який зайняв Ендрю Масгрейв. Талановитий француз Матес Делож фінішував на дев'ятій сходинці, підтверджуючи свій стабільно високий рівень.

У спринті невдача Клебо відкрила можливість для іншого французького спортсмена, Люка Шанави, який у фіналі зумів на декілька сантиметрів випередити Федеріко Пеллегріно. Хоча італієць демонстрував кращу швидкість на заключному відрізку, цього виявилося недостатньо для перемоги.

Не вдалось показати добрий результат не лише Клебо, а й усій збірній Норвегії під час спринту. Евен Нортуг зумів пробитися до плейоф, посівши 30-те місце у кваліфікації, але вже в чвертьфіналі його шлях завершився. Ерік Вальнеш і Ансгар Евенсен також не змогли пройти далі, вибувши у півфіналі. У фіналі Норвегію представляв лише Оскар Опстад Віке, який здобув третє місце – це вагомий аргумент для його участі в Олімпійських іграх.

Не може занести собі в актив етап у Давосі Едвін Ангер. У спринті лідер збірної Швеції пробився у фінал, проте там впав на стартовій прямій і фінішував останнім, шостим. У розділці він посів лише 20 місце.

Етап у Давосі став першим для "нейтральних" російських лижників після їх повернення. У чоловічих змаганнях участь взяв лише Савелій Коростельов, син срібної призерки Олімпіади-2010, Наталії Коростельової. Якщо не брати до уваги абсолютно дискредитованого Олександра Большунова, можна стверджувати, що Росію на цьому етапі представляв дійсно найкращий спортсмен.

Однак, дебют дворазового чемпіона світу серед юніорів на Кубку світу виявився не таким вражаючим: він зайняв 52-ге місце у спринті та 25-те у роздільному старті. Тепер розмови про те, що російські лижники спроможні кинути виклик норвезькій перевазі, виглядають відверто кумедно.

Як і у чоловіків, боротьба за перемогу в жіночому спринті в Давосі виявилася дуже напруженою, і визначити сильнішу спортсменку вдалося лише завдяки фотофінішу. Так само, як і у чоловіків, золото дісталося тієї атлетці, яка першою вийшла на фінішну пряму, а не тій, що зробила ривок ззаду — в обох випадках срібні медалістки трохи не дотягли до необхідної довжини фінішної дистанції.

У жінок битва за перемогу розгорнулася між Йонною Сундлінг і норвежкою. При чому, представницею Норвегії на диво стала не Крістін Шістад, яка була релегована у півфіналі через некоректну позиційну боротьбу, а Матільде Мюрвольд. Норвежка видала просто геніальний фінішний спурт, проте для першої перемоги на Кубку світу його не вистачило - Сундлінг усе ж випередила її на лічені сантиметри.

На подіумі спринту їх супроводжувала Надін Фендріх, яка змогла пробитися до трійки найкращих на рідному етапі. Варто зазначити, що швейцарка могла й не потрапити до фіналу — вона дісталася туди лише завдяки випадковості, виступивши як лакі-лузер на стадії півфіналу.

Лінн Сван, яка традиційно демонструвала чудові результати на трасі в Давосі, цього разу розчарувала своїх шанувальників. Шведська спортсменка виглядала не так впевнено, як зазвичай, і в командному спринті, і в особистому змаганні, де їй вдалося зайняти лише п'яту позицію.

Без місця на подіумі у спринті залишилася й Майя Дальквіст, але вже наступного дня вона змогла реабілітуватися на 10-кілометровій дистанції, зайнявши 4-те місце з відставанням лише 6 секунд від першого місця. Це могла бути одна з найкращих гонок на витривалість у кар'єрі шведської спринтерки.

Боротьба за перемогу в розділці була дуже напруженою - трійку призерок розділило всього 2,2 секунди. Свою першу в кар'єрі перемогу на Кубку світу несподівано здобула Каролін Сімпсон-Ларсен. Вона непогано виглядала й на двох попередніх етапах у Руці та Тронхеймі, проте перемога все ж стала несподіванкою.

У 28 років норвежка пережила несподіваний підйом у своїй кар'єрі — раніше вона ніколи не досягала такого високого рівня. Цікаво, що цей новий етап у житті Каролін співпав з успіхами її хлопця, біатлоніста Йохана-Олава Ботна, який наразі займає перше місце в загальному заліку Кубка світу.

Втім, навіть ця перемога в олімпійському виді програми не гарантує Сімпсон-Ларсен поїздку на Ігри-2026. Все ж, етап у Давосі - найменш релевантний на стартовому відрізку сезону як через доволі скромний склад учасників, так і через специфічні умови (висота в 1400 метрів над рівнем моря).

Другою стала Моа Ілар, яка напередодні в спринті вилетіла вже на стадії чвертьфіналу. Шведка продовжує боротьбу з Джессікою Діггінс у загальному заліку Кубку світу, та у Давосі відіграла у американки декілька важливих очок. Джесс у спринті також вилетіла в чвертьфіналі, а ось у розділці посіла лише 5 місце. Наразі в загальному заліку Кубку світу двох дуелянток розділяють усього 14 очок.

Третє місце зайняла Астрід Слінд, що стала на подіумі вперше в цьому сезоні. Досвідчена норвежка поступово відновлюється після травми ахіла, отриманої на початку сезону, і демонструє свою кращу форму.

У розділці відбулося безліч несподіваних подій, частково зумовлених невеличким складом учасників. Завершила топ-5 21-річна француженка Леоні Перрі, яка раніше ніколи не потрапляла навіть до двадцятки найкращих на Кубку світу. Її ровесниця Джина Дель Ріо зайняла 12-те місце. Хоча для представниці Андорри це не є особистим досягненням на Кубку світу — в березні цього року на спринті в Таллінні вона була за крок від подіуму.

Проте найбільше вразило 13-те місце австралійської лижниці Розі Фордхем, яка представляє ще одну маловідому країну у світі лижних гонок. Раніше їй жодного разу не вдавалося піднятися вище 33-ї позиції в особистих змаганнях на Кубку світу.

Виявилося чимало негативних сюрпризів – відзначилися низькими результатами такі відомі лижниці, як Тереза Штадлобер (14 місце), Анне К'єрсті Кальво (17), Кертту Нісканен (22) та Марія Джізмонді (32). Високогір'я Давосу виявляється не підходить всім, особливо коли немає достатньо часу для адаптації.