Легенда "Шахтаря", яка так і не змогла стати вдалим "Служителем народу".

Андрій Воробей свого часу подарував чимало позитивних емоцій українським вболівальникам

29 листопада своє 47-річчя відзначає відомий український футболіст Андрій Воробей. ZAXID.NET пропонує згадати декілька цікавих фактів із життя форварда, який став одним з найкращих голеадорів в історії "Шахтаря" та символом донецької команди кінця 1990-х - початку 2000-х років.

"Шахтар"

Андрій Воробей з'явився на світ 29 листопада 1978 року в Донецьку. Його захоплення футболом зародилося в ранньому віці: батьки працювали на одному з місцевих підприємств, тому хлопець багато часу проводив, граючи у футбол на вулицях. Цікаво, що в дитинстві він був фанатом київського "Динамо", яке згодом стало одним з головних суперників його майбутньої команди, "Шахтаря".

Займатись футболом почав у секції на стадіоні "Олімп", звідки його запросив в Академію "гірників" Олександр Пожидаєв. Згодом його забрав у "Шахтар-2" легендарний Віктор Носов. Дебютував Андрій у Другій лізі навесні 1995 року. Там він виступав до 1997 року, награвши у третьому за силою дивізіоні 91 матч, в якому забив 21 гол. Епізодично його залучали до тренувань з головною командою, але закріпитися в основі він зміг лише з третього разу - після літніх зборів 1997 року під керівництвом Валерія Яремченка.

У вересні 18-річний нападник дебютував у Вищій лізі, проведши 10 хвилин у грі проти івано-франківського "Прикарпаття". Лише через шість днів він вперше заявив про себе на єврокубковій арені, зігравши у першому раунді Кубка УЄФА проти португальської "Боавішти" (3:2). У своєму першому дорослому сезоні Воробей взяв участь у 12 матчах, однак забити жодного разу не зміг. Незважаючи на це, команда "Шахтар" зайняла друге місце в чемпіонаті України.

У наступному турнірі, що проходив у 1998-1999 роках, нападник почав проявляти свої таланти та показав відмінну результативність. Свій перший гол він забив у матчі проти "Сімферополя". У 18 матчах чемпіонату України йому вдалося вразити ворота суперників 11 разів, а в чотирьох кубкових зустрічах він додав ще два голи до свого рахунку. Крім того, Андрій взяв участь у трьох матчах єврокубків.

Найкращий бомбардир і футболіст року

Після приходу на тренерський місток Віктора Прокопенка Воробей продовжив прогресувати, і в сезоні 1999/2000 років записав до свого доробку вже 15 голів у 28 іграх.

"Шлях у майбутнє дали мені два фахівці - Яремченко і Прокопенко. Ще перед приходом Прокопенка я був на хорошому рахунку, але при ньому досягнув свого піку в команді. З ним "Шахтар" вперше в історії пробився у груповий етап Ліги чемпіонів. За це нам тоді гроші насипали лопатами. Не пам'ятаю конкретної суми за вихід в ЛЧ, але на ті часи це були величезні гроші", - розповідав Воробей в інтерв'ю "Футбол 24".

Наступний чемпіонат Андрій завершив у статусі найкращого бомбардира, відзначившись 21 м'ячем у 24 поєдинках. А його 6 голів у Кубку країни допомогли Шахтарю здобути цей трофей. У 2000 році його визнали найкращим футболістом України.

У сезоні 2001/02 Андрій Воробей трохи знизив свої показники, забивши 16 голів у 37 поєдинках. Цього було достатньо, щоб здобути дубль: "Шахтар" вперше в історії став чемпіоном України під керівництвом італійського тренера Невіо Скали, а також повторив своє кубкове досягнення. Після цього Андрій разом із "Шахтарем" здобув ще два титули чемпіона і став володарем третього Кубка країни у своїй кар'єрі.

Після приходу Мірчі Луческу донецький клуб почав акцентувати увагу на легіонерах. У сезоні 2004/05 Андрій Воробей мав конкуренцію з боку Джуліуса Агахови, Брандао, Чіпріана Маріки та Олексія Бєліка, проте він все ще отримував чимало ігрового часу. Однак зміна тактики команди не пішла на користь Андрію, і коли до складу "гірників" приєдналися Франселіно Матузалем, Жадсон та Елано, "Шахтар" почав домінувати у матчах, закриваючи суперників у власному штрафному майданчику. Це створило труднощі для швидкого нападника, який не міг реалізувати свої сильні сторони в обмеженому просторі. Воробей забив всього 4 голи в 29-ти матчах, а в останній грі сезону проти "Динамо" Луческу замінив його ще в першому таймі, що свідчило про його незадоволення грою форварда.

Наступний сезон-2005/06 став майже провальним - лише два голи і два асисти в 22 матчах. Останній рік в "Шахтарі" став ще гіршим - 3 м'ячі у 26 іграх. Усього за донецьку команду форвард зіграв 319 матчів, у яких забив 114 голів, ставши одним із найкращих бомбардирів в історії "гірників" та членом Клубу бомбардирів Олега Блохіна.

"Дніпро" і прокат в "Арсенал"

В липні 2007 року Воробей на запрошення Олега Протасова за 2,5 млн євро перейшов у "Дніпро". Там він продовжив регулярно забивати голи, але вже не вирізнявся високою результативністю, властивою йому під час виступів за "Шахтар".

Андрій Воробей в команді "Дніпро"

За два сезони у дніпропетровському клубі нападник зіграв 54 матчі та забив 13 голів, після чого вирушив у довгострокову оренду до Олександра Заварова у київський "Арсенал": Володимир Безсонов не бачив Андрія у складі "Дніпра" й відправив його в дубль.

Андрій Воробей, граючи за київський "Арсенал", демонстрував вражаючі виступи.

У складі "Арсеналу" нападник відіграв 24 матчі, в яких відзначився 9 забитими м'ячами та 5 асистами. 30 квітня 2010 року, відзначившись голом у зустрічі з полтавською "Ворсклою", він досяг позначки у 100 голів у найвищому дивізіоні України, таким чином ставши членом престижного Клубу Сергія Реброва.

"Металіст", суперечка з Маркевичем та Перший дивізіон.

Повернувшись із оренди, Андрій отримав статус вільного агента і приєднався до харківського "Металіста", підписавши з клубом дворічний контракт. У сезоні-2010/11 він стабільно зʼявлявся на полі у складі "жовто-синіх", зігравши за харківський клуб 29 матчів і забивши 4 голи. Згодом, однак, він почав програвати конкуренцію легіонерам - Джонатану Крістальдо і Тайсону. Як наслідок, у сезоні-2011/12 Воробей зіграв лише 5 матчів і не забив жодного гола.

Андрій Воробей в харківському "Металісті"

Перед початком нової першості форвард продовжив угоду з "Металістом" до літа 2013 року, але до заявки на чемпіонат його не включили. Зрештою, у лютому 2013-го на правах оренди перебрався у першоліговий "Геліос" (6 матчів без результативних дій) через конфлікт з головним тренером Мироном Маркевичем, який звинуватив гравця у симуляції травми перед матчем з "Шахтарем" і, таким чином, підігруванні "гірникам". З того часу Андрію заборонили з'являтися у корпусі основної команди: він міг тренуватися лише з юнацькою командою.

"Дійсно, у Харкові я зустрівся з деякими труднощами у спілкуванні з тренерським колективом, зокрема, виник конфлікт з Мироном Маркевичем. Але навіщо згадувати минуле? Можу лише зазначити, що все на світі під контролем Бога, і врешті-решт кожен отримає те, що заслуговує," - прокоментував цю ситуацію Воробей.

Після закінчення контракту він став вільним агентом і протягом двох років не виходив на поле. У травні 2015 року повернувся до гри, приєднавшись до "Десни" з Погребів у чемпіонаті Київської області, поєднуючи активну спортивну діяльність з роботою тренером. Він виступав у аматорському футболі протягом чотирьох років, а в липні 2019 року остаточно вирішив завершити кар'єру, повісивши бутси на цвях.

Андрій Воробей та Віктор Вацко в період своїх ігор за команду "Десна" з Погребів.

Національна команда України

Молодіжна збірна України стала місцем дебюту спортсмена 26 травня 1998 року під час контрольного матчу з Угорщиною, де команда здобула перемогу з рахунком 3:1. Протягом свого часу в команді U-21 він зіграв 11 матчів і відзначився трьома голами. У квітні 2000 року, отримавши запрошення від Валерія Лобановського, він був викликаний до національної збірної для товариської гри проти Болгарії, але на полі так і не з'явився. Його перший вихід у синьо-жовтій формі відбувся 31 травня 2000 року під час спарингу з Англією на легендарному стадіоні "Вемблі". Українська команда програла з рахунком 0:2, а Воробей вийшов на поле на 71-й хвилині, змінивши свого одноклубника Сергія Попова.

Він був частиною національної збірної, яка виступала на чемпіонаті світу 2006 року, де зіграв у чотирьох з п'яти поєдинків, допомагаючи команді досягти чвертьфіналу турніру. Останній свій матч у формі національної команди він провів 26 березня 2008 року в товариському матчі проти Сербії (2:0) у Києві, вийшовши на поле на 89-й хвилині замість Дениса Голайда. Загалом, він зіграв 68 міжнародних матчів та відзначився 9 голами.

Політична діяльність та суперечки

У жовтні 2015 року Віктор Звягінцев, президент Донецької міської федерації футболу, оголосив, що колишній нападник збірної України Андрій Воробей залишився в "ДНР" і тепер виконує обов'язки тренера в дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву.

"Я - тренер "Десни" з Погребів, а не СДЮСШОР з "ДНР". Наскільки я знаю, там двоє людей - Звягінцев і Шарафутдінов (екскоментатор каналу "Футбол 1", - прим. ред.) - вирішили пропіаритися. Напевно, просто інших слів не підберу. Вони запускали там якийсь проєкт, вирішивши, схоже, залучити людей, назвавши прізвища різних знаменитих футболістів. Можливо, випадково назвали і моє", - сказав ексфутболіст в інтервʼю "Вацко Light".

У жовтні 2020 року Воробей оголосив про своє бажання взяти участь у виборах до Курахівської міської ради, представляючи партію "Слуга народу".

Легенда "Шахтаря" здобула перемогу на виборах і стала членом постійної комісії, що займається питаннями освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту, а також молодіжною політикою і захистом прав дітей та соціальним захистом населення. Одночасно він виконував роль експерта на телебаченні, зокрема на каналах "Футбол 1/2".

У січні 2025 року спалахнув новий скандал: депутата помітили на гірськолижному курорті в Андоррі, в той час як його виборчий округ піддавався атакам окупантів. Більше того, засоби масової інформації звинуватили колишнього футболіста в невиконанні своїх обов'язків: від моменту обрання він жодного разу не відвідав свій округ, а замість цього таємничим чином залишив Україну та відпочивав з дружиною в Барселоні та інших європейських містах, замість того, щоб допомагати людям.

"Реінтеграція" у "Шахтар" та національну команду України.

У вересні 2021 року генеральний директор "Шахтаря" Сергій Палкін представив Андрія Воробея в ролі амбасадора Shakhtar Social. Планувалось, що екснападник братиме участь у соціальних заходах клубу та фонду, аби звертати увагу громадськості на такі соціальні питання, як розвиток масового футболу, гендерна рівність та інклюзія у спорті.

Невдовзі Воробей став членом збірної України серед ветеранів. Цікаво, що в команді "синьо-жовтих" він грав поруч із своїм "найгіршим тренером у кар'єрі" - Мироном Маркевичем.

Національна команда України серед ветеранів перед вильотом на турнір в Норвегію

Сім'я

У Андрія є дружина Оксана, з якою вони виховують сина Максима. Цікаво, що під час знайомства з майбутнім чоловіком дівчина навіть не підозрювала, що її майбутній обранець є відомим футболістом.

Андрій Воробей разом із дружиною

Максим вирішив піти по стопах свого батька та стати професійним футболістом. Його кар'єра почалася в ДЮФК "Арсенал", а згодом він продовжив навчання в Академії "Шахтаря". У січні 2023 року Максим переїхав до Італії, де грав за молодіжні команди "Спеції" та "Феральпісало". Літку 2024 року він уклав контракт з "Болоньєю", де виступає за команду U-18. Цей 18-річний талановитий гравець займає позицію центрального півзахисника.