Микола МИХАЙЛЕНКО: "Швидкий гол Шахтаря вибив Динамо з ритму"
Гравець "Динамо" Микола Михайленко поділився своїми враженнями після нічийного матчу з донецьким "Шахтарем", що відбувся в рамках 26-го туру Української Прем'єр-ліги, у інтерв'ю для Профутбол Digital. У поєдинку команди завершили гру з рахунком 2:2.
У першій частині матчу наша гра залишала бажати кращого, але в другому таймі ми продемонстрували значно кращу гру і мали шанси на перемогу, якщо б змогли реалізувати свої нагоди.
Виникає цікавий парадокс при розгляді гри "Динамо" в різних таймах матчу.
Таке буває, це невід’ємна частина емоцій, які приносить футбол. Саме за це ми й любимо цю гру. У першій половині матчу нам вдалося забити швидкий гол, що дещо вибило нас із ритму, а згодом ми знову пропустили. Проте після перерви все кардинально змінилося — ось у чому, на мою думку, і полягає магія цього спорту.
Що відбулося під час перерви, що у другій половині матчу ваша команда продемонструвала таку активність?
- Немає нічого особливого. Ми просто зібралися, щоб роздумати і зрозуміти, що наша справжня сила криється в єдності. Ми маємо потенціал не тільки покращити обставини, але й досягти успіху. Проте сьогодні нам слід задовольнитися нічиєю — це, мабуть, і є наш шлях.
У першій половині матчу було чимало моментів, коли вас сильно пресингували в центральній зоні поля. Після перерви ці дії якось зникли у "Шахтаря". Чи можна це пояснити зміною вашої гри?
Ми реалізували ряд корективів, модифікували нашу стратегію та запровадили новий підхід до дій. Можливо, вони не були підготовлені до таких трансформацій і не змогли впоратися з новими викликами. А коли обставини почали ускладнюватися, їм стало складніше пристосуватися до нових реалій.
Яка була ваша індивідуальна функція на полі після відновлення гри?
Я неодноразово займав третє місце. Можливо, під час наших подальших пересувань вони втрачали орієнтацію, коли, наприклад, вінгери переміщалися до центру. Якщо ми реалізували два голи і мали можливість забити ще кілька - це свідчить про те, що все відбулося так, як і планувалося.
Чи вважаєте ви, що цей поєдинок є найемоційнішим у вашій кар'єрі до сьогоднішнього дня?
Як ви вже здогадалися, це класика української музики, і для мене це перший такий досвід у моїй кар'єрі. Тому цей момент справді має для мене велике значення, і я ніколи його не забуду.
На сьогоднішній день основним конкурентом "Динамо" виступає не "Шахтар", а "Олександрія". Це команда, з якою ви колись грали, і її наставник Руслан Ротань навіть підкреслив, що вважає вас своїм улюбленцем. Яким чином ви оцінюєте розвиток "Олександрії" в цьому сезоні?
Неперевершена команда з дружнім колективом та комфортною атмосферою. На полі вони демонструють вражаючий стиль гри. Я щиро ними пишаюсь і сподіваюся, що "Олександрія" й надалі залишиться однією з провідних команд українського чемпіонату.
У другій частині матчу "Динамо" створило чимало шансів. Чи не з'являлася у вас думка: "Коли ж, нарешті, ми почнемо реалізовувати свої моменти?"
Коли ти безперервно стикаєшся з різними перешкодами, які накопичуються одна на одну, такі думки просто не приходять у голову. Ти продовжуєш працювати та вірити, що в кінцевому підсумку все складеться. Ми трималися до самого фіналу — і, врешті-решт, змогли забити другий гол. Можливо, ми могли б це зробити раніше, але вдалось лише наприкінці зустрічі. Для цього потрібно було не тільки вірити, але й докладати ще більше зусиль. Усі хлопці молодці, і наш успіх став можливим лише завдяки тому, що ми діяли як єдине ціле на полі.
Після закінчення зустрічі футболісти "Динамо" відчули різноманітні емоції. Яке ваше власне враження від цього результату: відчуваєте радість, чи, можливо, певне розчарування через те, що команда не змогла забити третій гол?
Якщо проаналізувати хід першого тайму, то можна з упевненістю сказати, що ми змогли зберегти шанси на успіх у матчі. Однак, зважаючи на події другого тайму, залишилося певне відчуття розчарування, адже у нас були всі можливості для здобуття перемоги. Такий вже футбол — ми маємо продовжувати рухатися вперед, прагнути до ще кращих результатів і радувати наших вболівальників, які заслуговують на велику подяку за їхню підтримку сьогодні. Також висловлюємо глибоку вдячність Збройним силам України за можливість займатися футболом.
Які почуття охопили в момент, коли Кабаєв вразив ворота?
Я став першим, хто зустрів його, коли він поспішав відзначити свято, тому мої враження були тільки позитивними (усміхається).
