Не "Динамо" і не "Шахтар": Україні в єврокубках слід представляти лише один клуб.
Для кого ж виступають українські футбольні клуби на європейській арені? Чи це робиться заради вболівальників, задля підвищення іміджу країни, чи для здобуття особистої слави? В останні часи складається враження, що навіть самі клуби не мають чіткого уявлення про свої цілі. Можливо, настав час переглянути підходи до відбору команд для єврокубків і розглянути можливість відправлення на міжнародну арену не лише "Динамо" та "Шахтар"? OBOZ.UA намагається знайти відповідь на це непросте питання, яке постає перед сучасним українським футболом.
Лідери одночасно продемонстрували, що їхній футбол є справжнім хаосом.
"Шахтар" і "Динамо" - одвічні учасники єврокубкових змагань від України. Вони можуть займати різні підсумкові місця в чемпіонатах, не брати медалі чи відкривати для себе нові позиції у таблиці - але все одно потрапляти у якийсь міжнародний чемпіонат. От тільки проблема в тому, що в останні роки ми бачимо або сольний успіх когось одного, або спільний провал і квиток додому. І чесно це трішки набридло.
"Динамо" навряд чи зможе кваліфікуватися до наступних єврокубків, навіть у Лігу конференцій. Костюку потрібен час для формування команди та встановлення довіри як до неї, так і до себе. За інформацією ТТТ, Суркіс вже до початку роботи нового тренера розглядав можливість його заміни. Так, у 15-му турі "біло-сині" впевнено обіграли "Кудрівку", але раніше вони так само впевнено програли "Полтаві". Важливий момент: обидві ці команди є дебютантами УПЛ, а попереду на них чекає серйозне випробування у вигляді "Фіорентини". Складається враження, що "біло-сині" починають все більше нагадувати "Ліверпуль". Крім того, столичний клуб стикається з великою кадровою кризою, а медичний персонал не встигає лікувати всіх гравців. Тому тренеру доводиться проводити численні ротації, щоб команда могла продемонструвати якісну гру. Це стало особливо помітно в матчі з полтавцями:
"Шахтар" здається, демонструє кращу гру, і нещодавно завоював вражаючі перемоги в УПЛ, чим неабияк налякав скромні команди Ліги конференцій. Проте, що трапилося в суботу? Нічия 0:0 з "Колосом" виявилася для ковалівців звичним результатом, адже вони завжди прагнуть грати на нуль з обох сторін. Натомість "гірники" дозволили черкаському "ЛНЗ" не лише вперше піднятися на першу сходинку чемпіонату, а й здобути міні-чемпіонство за підсумками першої половини турніру. Варто також звернути увагу на Турана, який, здається, не зовсім розуміє, що відбувається в команді. Відставання від киян склало 9 очок, але "Шахтар" починає грати передбачувано, особливо з командами, що мають схожий рівень, як показала гра проти одного з андердогів УПЛ.
У зоні відбору на євро спостерігається велике скупчення людей.
Просто зараз зона можливих єврокубків - із першого по четверте місце - переповнена пасажирами. Окрім "ЛНЗ", "Шахтаря", "Полісся" та "Колоса", які фактично там перебувають, конкуренцію їм складають "Динамо", "Зоря", "Кривбас" і "Металіст 1925." Україна наступного року надсилатиме до Європи знову 4 команди: 1 до відбору ЛЧ, 1 до кваліфікації Ліги Європи (переможця Кубка), і ще 2 - до ЛК, тепер чомусь головний для жовто-синіх турнір. І от кого ж із них обрати? А головне - щоб було чесно. Яка з цих команд має гарну євроісторію?
Кваліфікаційні випробування все частіше стають для нас невдалими.
Розгляньмо об'єктивний показник - футбол останніх п'яти років, який найбільш точно відображає те, що ми можемо спостерігати на полі. З сезону 20/21 до єврокубків потрапило 12 українських команд! Проте до групових етапів будь-якого турніру стабільно доходили лише "Динамо" та "Шахтар". Також "Зоря" та "Дніпро-1" змогли потрапити до квартетів, але нові формати єврокубків поки що не знайшли інших представників з України.
Обидва найуспішніші клуби часто опиняються на краю єврокубкової прірви, і цього року вперше зустрілися в Лізі конференцій. Проте їхні шляхи розійшлися: донецька команда майже забезпечила собі місце у плей-оф, тоді як київська команда, схоже, готується до повернення додому. Якщо згадати минуле, то і "гірники", і "динамівці" разом проходили груповий етап ще в осені 2020 року.
Страждає не тільки глядач, а й рейтинг коефіцієнтів
Усе це безумство має великий вплив на рейтингову систему УЄФА. З 2020 року ми з 9-го місця впали майже на 30 позицій! Українська асоціація футболу опускається вниз, немов кияни ніколи не розгромлювали "Зринськи", а "Шахтар" не виборював перемогу над "Шемроком". Система нарахування очок стара як світ і не має намірів змінюватися: за перемогу на кваліфікаційних етапах дають мало, а за успіхи на стадії Ліги - багато. Але все це стає незначним, якщо врахувати головний фактор – залікові бали діляться на кількість команд, які представляють певну країну. Українські клуби стабільно надсилають чотири команди, але більшість з них вже вилітає на початкових стадіях. Цього року "Полісся" та "Олександрія" покинули змагання на ранніх етапах, і лише гранди продовжують поповнювати рейтинг. Однак цього недостатньо, щоб навіть наблизитися до сусідів у таблиці, таких як Словенія, Азербайджан і Сербія, від яких ми маємо незначне відставання.
Які можливості є?
Справді, зменшення кількості учасників єврокубків до однієї команди – це крок, який може принести користь. Оптимально, щоб було максимум дві команди, але з умовою, що це будуть дійсно сильні представники. Чому клуби мають право обирати, хто з гравців поїде на молодіжну збірну, а вболівальники чи федерація не можуть визначити свою команду симпатій? Можливо, варто запровадити голосування через "Дію", як це роблять на Євробаченні.
Якщо ж звернутися до більш спортивного підходу, то варіанти вже давно напрацьовані. Українська Прем'єр-ліга вже переживала подібні ситуації, коли кількість команд була недостатньою, і ми були змушені ділити турнірну таблицю на дві половини. У верхній частині зазвичай змагалися найбільш серйозні кандидати на участь у міжнародних турнірах. Якщо це виглядає застарілим, то Бельгія демонструє іншу модель, де всі команди мають шанс: перша шістка бореться за місця в Лізі чемпіонів та Лізі Європи, а друга шістка отримує можливість позмагатися у плей-оф за участь у Лізі конференцій. Це дозволить українським уболівальникам насолоджуватися більш інтригуючим футболом на кожному етапі. Крім того, це створить окреме змагання за важливі місця, що підвищить престиж країни серед реальних конкурентів.
Можна надсилати до чотирьох команд, але в такому випадку вони повинні підтвердити свою мотивацію. Або ж звернути увагу на приклад Ліхтенштейну: там немає власного чемпіонату, клуби виступають виключно в Швейцарії. Тим не менше, вони все ж мають можливість виходу на міжнародну арену - достатньо виграти національний кубок. В Україні нині також можна потрапити до Ліги Європи, але чому б не розглянути нові підходи? Наприклад, переможець Кубка міг би отримувати квиток до Ліги чемпіонів, тоді як фіналіст отримував би місце в Лізі Європи. А між чвертьфіналістами можна провести розіграш місця в Лізі конференцій.
Отже, існує невелика ймовірність, що якийсь щасливий аматорський клуб вирушить за кордон грати проти умовної "Омонії". Проте в 99% випадків це буде команда з Прем'єр-ліги, яка має достатньо ресурсів для участі в кількох турнірах одночасно. Також необхідно ввести заборону на продаж найрезультативніших гравців минулого сезону (або інші обмеження, визначені Регламентом). Пам'ятаєте, як "Олександрія" з Ротанем здійснила справжнє диво і завоювала свої перші срібні медалі? Тоді команда була близька до того, щоб витіснити "Динамо" з лідерської позиції. Але влітку їх команда зазнала великих втрат (навіть тренер пішов), і в Лігу конференцій вийшла ослаблена команда, яка зазнала поразки від "Партизана" і одразу вилетіла. Наслідки цього досі їх наздоганяють в УПЛ - команда стабільно знаходиться в зоні вильоту, а востаннє святкувала перемогу ще у вересні, лише через рік після здобуття медалей.
Футбол в Україні потребує змін у контексті єврокубкових змагань. Незалежно від того, як виступають наші команди — навіть після ганебних поразок — ми завжди підтримуємо їх. Проте, і вболівальники заслуговують на увагу та повагу з боку спортсменів. Ситуація дійсно непроста, і коли спорт залишається одним з небагатьох джерел радості, не можна позбавляти людей цього свята. Адже футбол створюється для глядачів, чи не так?
