Олександр Філіппов підбив підсумки першої частини сезону УПЛ для команди Полісся в ексклюзивному інтерв'ю - Футбол 24.
Олександр Філіппов / Фото ФК Полісся
"Цей матч став визначальним: ми здобули перемогу над Кривбасом."
Олександре, як ви оцінюєте результати першої половини сезону в контексті ваших початкових планів для Полісся?
- Ми розуміли, що для Полісся в цьому сезоні все починається з початку, адже прийшов новий тренерський склад і багато гравців змінилося. Також розуміли, що, по-перше, ми грали єврокубки, тому не було багато часу підготуватися - і тактично також, бо з'явилися нові вимоги.
Отже, в стартових турах ми, так би мовити, адаптувалися. Саме в цих матчах ми втратили чимало балів. Але після того, як, на жаль, вибули з єврокубків, у нас з'явився додатковий час для підготовки до чемпіонату. Ми виправили ситуацію, і, на мою думку, нам нема на що скаржитися. Зараз у нас є пауза та збори, щоб ще краще підготуватися до другого кола.
Поразка від ЛНЗ на початку сезону, коли команда тільки розпочинала змагання і ще не усвідомлювала свого потенціалу, згодом набула іншого значення: ЛНЗ завершив перше коло на першій позиції. Яке ваше ставлення до цього матчу сьогодні?
Як я вже зазначав, нам, звісно, дуже прикро через ті матчі, в яких ми втратили залікові бали. Ці дві поразки — від ЛНЗ та Колоса — стали для нас серйозним ударом на початку сезону. Втратити шість очок, які могли б залишитися у нас вдома, — це дійсно значна втрата. Але, як ви можете бачити, ЛНЗ показав вражаючі результати у першій половині сезону, ставши лідером чемпіонату. Тому ми будемо докладати всіх зусиль, щоб наздогнати їх у другій частині сезону.
Який матч першого етапу виявився для вас найбільш показовим щодо справжніх можливостей цієї команди?
- Я назву переломний матч - це перемога над Кривбасом, яку ми здобули на виїзді, тому що перед цим була велика серія невдач і поразок - мабуть, шість поспіль, якщо враховувати й єврокубкові ігри. Нам було дуже важливо дати цей поштовх, здобути цю перемогу.
Ми спостерігаємо за вражаючою грою Кривбасу, їхніми атаками - це дійсно захоплююча команда. Тож здобути перемогу було надзвичайно важливо. Після цього, можна сказати, ми змогли продовжити свою успішну серію. Вірогідно, саме ця ключова перемога надала нам потужний імпульс і позитивний настрій для подальшого руху вперед.
- У першому колі були ігри, де Полісся володіло ініціативою, але не доводило її до результату. У чому найчастіше виникали труднощі в цьому переході?
Так, було чимало... хоча, можливо, точніше буде сказати - не так уже й багато ігор, в яких нам не вдалося відзначитися та здобути перемогу. Насправді, це одна з таких ігор - матч проти Епіцентру вдома, де ми мали всі шанси на успіх. Ми значно домінували на полі. Проте у суперника були кілька небезпечних контратак, і ми повинні були завершити гру раніше, адже в першій половині зустрічі створили чимало моментів. Як зазвичай кажуть у подібних ситуаціях, нам бракувало реалізації: потрібно більш холоднокровно ставитися до своїх можливостей і прагнути забити ще більше - від стартового до фінального свистка.
- Як змінювався ігровий підхід команди від стартових турів до завершення першого кола?
Я не можу сказати, що він зазнав якихось кардинальних змін, адже з кожним днем ми все краще осягали вимоги нашого тренера та його команди. Приємно бачити, як хлопці це підхопили. Звісно, іноді тренери вносили корективи в окремі моменти гри. Проте у нас завжди є своя стратегія: ми прагнемо контролювати м'яч, активно атакувати, не залишати супернику простору для маневру і завжди прагнути до перемоги.
Чи був такий поєдинок, після якого тренери та футболісти почали інакше оцінювати потенціал цієї команди?
Я сподіваюся, що подібні ігри ще чекають на нас у майбутньому. Ми усвідомлюємо, що друге коло стане значно складнішим і вимогливішим, тому готові віддати всі свої сили. Я впевнений, що ні гравці, ні тренерський склад, ні адміністрація не будуть мати приводів для сорому. Якщо говорити про мої враження, то наприкінці першої частини сезону я можу виділити два особливі матчі.
По-перше, це значуща перемога над Зорею. Здавалося, що все йде за планом — ми вели 1:0, але потім суперник почав домінувати, активно контролюючи м'яч, і нам стало важкувато. Однак ми вистояли, забили другий гол і завершили матч на позитивній ноті.
Другий матч - це, мабуть, виїзна гра з Рухом. Як би вона не склалася для нас, навіть граючи вдесятьох майже 80 хвилин, ми створювали моменти й могли перемогти, адже мали хороші передумови біля воріт суперника.
- Який урок першого кола, на вашу думку, стане визначальним для другої частини сезону?
- Головний урок - це виходити на кожну гру з думками й вірою тільки в перемогу, незалежно від суперника. Чи це лідери чемпіонату - ЛНЗ, Шахтар, Динамо, чи команди, які перебувають у нижній частині турнірної таблиці.
"Я не є головним тренером, щоб визначати, хто нам необхідний."
Якою б ви охарактеризували атмосферу в команді сьогодні, якщо зосередитися не на досягненнях, а на щоденних процесах?
В команді завжди панує позитивна атмосфера, адже хлопці мають довіру до ідей тренерів. Тренерський штаб, у свою чергу, помічає, як гравці щодня віддаються важкій праці заради досягнення результатів. Ми відчуваємо цю єдність, адже працюємо як злагоджений механізм — від президента та менеджменту до працівників бази, тренерів і футболістів. Усіх нас об'єднує одна мета: щоб футбольний клуб Полісся з кожним днем, з кожним роком розвивався і завжди залишався на вершині.
Яким чином внутрішня конкуренція за місця в команді позначається на щоденних завданнях колективу та вимогах, що ставляться один до одного?
Важливо усвідомлювати, що конкуренція ніколи не є перешкодою для жодного з нас — навпаки, вона сприяє розвитку як окремих особистостей, так і команди в цілому. Це, як часто відзначають тренери, своєрідний "приємний головний біль", коли бачиш, як усі гравці демонструють свої найкращі якості, а тобі потрібно обрати одинадцятку для наступного матчу. Чудово, що хлопці це розуміють і кожного дня викладаються на максимум заради команди.
- На чому команда робитиме основний акцент під час зимових зборів?
Перший етап підготовки завжди є складним і не зовсім приємним, проте без нього не обійтися. Це в основному кардинальна фізична робота. Звісно, ми також будемо проводити спаринги - я впевнений, їх буде достатньо. Крім того, заплановані заняття з м'ячем та тактичні тренування. А от на другому етапі підготовки ми більше зосередимося на відпрацюванні ігрових ситуацій - ближче до початку другого кола.
Який ігровий елемент вимагає найбільшої уваги перед початком другого раунду?
Для нашої команди, а також для кожного з гравців, важливі всі складові - як фізичні, так і тактичні. Тому, як я вже зазначав, будемо поступово покращуватись, щоб у другому колі здобути якомога більше залікових балів і уникати втрат там, де це не є доцільним.
"Гравці вкладають всі свої зусилля в команду, викладаючись на повну кожного дня" / Фото ФК Полісся
- Наскільки складно зберігати набраний темп після зимової паузи, зважаючи на щільність чемпіонату?
- Звичайно, ми розуміємо, що після паузи буде непросто знову втягнутися в чемпіонат. Але всі перебуваємо в однакових умовах, тому що перший тур - це фактично ще зимовий футбол. Важкі поля, суперники, які будуть максимально зібрані, так само як і ми. Тому зараз маємо добре до цього підготуватися. І, як я вже казав, ми повинні бути готові не лише психологічно та тактично, а й морально - до старту чемпіонату.
Клуб офіційно анонсував зимові трансфери та продовжує шукати можливості для зміцнення складу. Яким чином прихід нових футболістів вплине на конкуренцію в команді та вимоги до кожної окремої позиції?
Так, я чув, що ми підписали декількох нових футболістів. Як кажуть, нова кров приносить нові сили. Я впевнений, що Руслан Петрович та увесь тренерський склад з нетерпінням чекають на цих гравців, адже це дійсно суттєве підсилення для нас. Ми амбітна команда і прагнемо досягти найвищих вершин. Думаю, ці хлопці швидко знайдуть спільну мову, добре пройдуть підготовчий етап і в результаті зможуть суттєво допомогти нам у майбутньому сезоні.
- Чи залишаються позиції, які, на вашу думку, ще потребують підсилення цієї зими?
- Ви знаєте, я не головний тренер, щоб вирішувати, хто нам потрібен. Я знаю, що в нас конкурентна команда й сильні гравці, а хто саме потрібен і на яку позицію - це вже вирішує головний тренер разом із президентом, вони між собою спілкуються. Я впевнений: вони роблять усе задля того, щоб футбольний клуб Полісся ставав тільки сильнішим.
Яка важливість швидкої адаптації нових учасників у теперішніх умовах сезону?
- Для гравців, які вже знайомі з нашим чемпіонатом і його вимогами, процес адаптації має пройти легше - їм буде трохи простіше влитися в команду. Водночас для тих, хто тільки приходить у нове середовище, багато чого буде новим: і команда, і чемпіонат. Але добре, що є час на зимових зборах. Я впевнений, що за належної кваліфікації можна швидко зрозуміти вимоги головного тренера й адаптуватися.
Які цілі та завдання команда визначила для себе на другий етап чемпіонату?
- Турнірні завдання в нас завжди максимальні. Це - перемагати, виходити на кожну гру з максимальною концентрацією та жагою до перемоги. Незалежно від того, що відбувається на футбольному полі, ми повинні бути зібраними з першої до останньої хвилини й ставити перед собою мету підійматися якомога вище.
Сумно не лише за Десну, а й за всі команди, які внаслідок цієї війни поступово зникли.
Як ви уявляєте свою позицію в команді, враховуючи ці завдання?
- Індивідуально - допомагати команді, бути корисним і забивати якомога більше голів. Я, як нападник, завжди намагаюся поліпшуватися - і в плані результативності, і в діях у карному майданчику. Тому що бувають ігри, де моментів багато, а бувають такі, коли за весь матч маєш один, півтора чи два шанси. У такі моменти ти потрібен команді, тому необхідно бути максимально сконцентрованим, щоб реалізувати свої нагоди й допомогти команді перемогти.
Час, проведений у Десні, став значущим етапом у вашій кар'єрі. Які уроки і досвід у футболі ви здобули за цей період?
- Так, дійсно, Десна - це дуже важливий етап моєї кар'єри, тому що саме цей клуб дав мені серйозний поштовх у великий футбол. Я завжди з теплотою згадую той період свого життя - він посідає особливе місце в моєму серці. Приємно повертатися думками до тих матчів, моментів, колективу.
Усе це було створено завдяки головному тренеру - Олександру Дмитровичу Рябоконю, який будував команду буквально по цеглинці. Саме тому величезна заслуга в тому, що існувала така сильна команда, яка змушувала з собою рахуватися в нашому чемпіонаті. Я вірю, що Десна ще відродиться. Але поки змушений говорити в минулому часі - була така хороша й сильна команда.
Які відчуття ви пережили, коли усвідомили, що Десна припиняє своє існування через війну?
Звичайно, це викликає біль. Біль не тільки за Десну, а й за всі ті команди, які, чесно кажучи, з 2014 року поступово зникли з футбольної карти. Завжди важко усвідомлювати, що наш чемпіонат втрачає талановиті та сильні клуби. Проте я сповнений надії і бажаю, щоб війна закінчилася якнайшвидше. Впевнений, що в цьому регіоні та місті знову з'явиться потужна команда, яка радуватиме своїх вболівальників, адже вони на це справді заслуговують.
Якою мірою цей досвід змінив ваше сприйняття стабільності та вибору кар'єрного шляху?
Безумовно, це справило великий вплив. Як я вже згадував, Десна стала моєю першою професійною командою, яка відкрила мені нові горизонти. Найскладніше - зробити перший крок, і саме ця команда надала мені шанс на його реалізацію. Я щиро вдячний всім партнерам, тренерам та адміністраторам - усім, хто був залучений до цього колективу.
"З ніжністю повертаюся в спогади про той час" / Фото ФК Десна
Після цього багато моментів я почав сприймати інакше - більш професійно ставитися до своєї роботи, відновлення, підготовки до матчів. І з кожним роком мені все цікавіше пізнавати щось нове - як у плані власного здоров'я, так і в суто футбольних моментах. Тому я продовжую розвиватися, ставити перед собою цілі і йти до них.
Який сьогодні є основний чинник, що дозволяє вам дійсно розраховувати на постійний виклик до національної збірної України?
- Ключовий фактор завжди один - це якісна гра за свій клуб. Перше коло особисто для мене пройшло не так, як хотілося, але, попри це, потрібно щодня добре працювати й викладатися на максимум. Я знаю, що рано чи пізно все буде добре. Усе в моїх руках і ногах, тому важливо завжди вірити - вірити у свої сили. І, як я вже казав, виходити на кожне тренування й на кожну гру з максимальною концентрацією та якісно виконувати свою роботу.
