Вшанування пам'яті спортсмена і волонтера, стрільця Дмитра Шилова, відомого під позивним "Саньда".

Три дні тримав оборону під Красногорівкою на Донеччині, ціною свого життя дав побратимам шанс відійти

Дмитро з'явився на світ 10 березня 1990 року в місті Кропивницький. Свою освіту він здобував у гімназії "Інтелект", після чого продовжив навчання в Київському національному університеті культури та мистецтв. Східні єдиноборства займали значну частину його життя: він активно практикував ушу/гунфу та цігун, і це заняття стало для нього не просто хобі, а справжньою пристрастю.

"Дмитро у 13 років переніс важку операцію на нирках. Але його це не зупинило, він продовжив тренуватися. Окрім того, жодного разу не вказав на цю проблему при участі в змаганнях. Сам робив удома тренажери. Був учасником багатьох змагань. Отримував різні нагороди: від грамот та дипломів - до медалей усіх ґатунків. Також отримав рукавиці чемпіона світу Віталія Кличка за характерність. Мав диплом учасника світового рекорду, занесеного до Книги рекордів Гіннеса за найбільшою кількістю учасників змагань, де виборов третє місце. У спорті гартувався його кругозір, характер і воля до перемоги", - розповів про Дмитра батько Олександр.

Також хлопець опанував гру на гітарі, теж на серйозному рівні.

"Він завжди мав величезну пристрасть до музики і майстерно грав на електрогітарі. Крім того, вільно спілкувався англійською мовою. Син відзначався допитливістю, сильною цілеспрямованістю та особливо цінував людей, які були розумними, рішучими та мали сильний дух і тіло", - розповідає батько.

Після завершення навчання в університеті Дмитро розпочав свою кар'єру в міжнародній фірмі, що спеціалізується на продажу автозапчастин. З часом він став одним із засновників магазину в цій же сфері. Колеги високо цінували його, адже він вмів знаходити спільну мову з усіма, приділяв увагу кожній деталі та завжди виконував свої обов'язки з максимальною віддачею. У 2019 році він розпочав співпрацю з компанією, що надає протипожежні послуги.

Дмитро мав велику пристрасть до тварин і був щасливим власником кількох чотирилапих друзів. Він також активно долучався до волонтерських ініціатив разом із товаришами.

З початком широкомасштабної агресії чоловік добровільно пішов служити в Збройні Сили України. Після завершення курсу підготовки його призначили стрільцем-санітаром у штурмове відділення. Він обрав позивний "Саньда", який є назвою сучасного мистецтва рукопашного бою, що є частиною ушу. Виконуючи бойові завдання, Дмитро поєднував силу бійця з милосердям медика: рятуючи життя своїх товаришів під час боїв, він неодноразово демонстрував відвагу та готовність до самопожертви.

Під час служби Дмитро дізнався, що його наставник Руслан Бєланов також вирішив стати на захист батьківщини. На жаль, згодом він загинув, що стало для Дмитра важкою втратою.

"Саньда" отримав серйозну контузію, після чого його двічі направляли до шпиталю для медичного обстеження та лікування. Проте він щоразу повертався до бойових дій. Виконував місії в різних регіонах, зокрема на Чернігівщині. Пізніше він перевівся до спеціального підрозділу "Скеля", де разом з товаришами по зброї забезпечував оборону на Покровському напрямку.

Солдат Дмитро Шилов загинув на Донеччині 23 травня 2024 року.

"Бій тривав протягом трьох діб, починаючи з 20 травня. Дмитро зайняв позицію на околицях Красногорівки, де його побратими все ще контролювали центр, тоді як ворог вже оточував їх. На південно-західній стороні Красногорівки проходила вузька стежка, і саме там Дмитро відповідав за оборону правого флангу. Він навів вогонь на себе, щоб дозволити товаришам відійти в безпечніше місце. Ворог запустив безліч дронів, спрямованих на нього. Дмитро зміг повідомити по радіо про своє поранення, але незабаром зв'язок обірвався. Він опинився у зоні, куди було неможливо дістатися з допомогою. Навіть евакуювати його "на щиті" не представлялося можливим. Пізніше аналіз влучень показав, що він отримав п'ять важких поранень з різних напрямків. У своєму останньому повідомленні він закликав нас підтримувати один одного та надіслав фото, на якому показував знак перемоги – V, "victory", - розповів його батько."

Командування згодом переповідало Олександру, що його син у бою поводився стійко та хоробро. Воїн посмертно нагороджений Хрестом героя полку "Скеля". Наразі вирішується питання щодо присвоєння Дмитру Шилову звання Героя України.

З Дмитром попрощалися в Кропивницькому 2 жовтня 2025 року.

"Для рідних він був найкращим сином, братом, другом, для побратимів -- надійною опорою, для України - мужнім Захисником, який до кінця виконав свій обов'язок. Його життя - це приклад вірності, честі та любові до Батьківщини", - такі слова пролунали під час прощання з воїном.

Герой завершив свій шлях на Алеї почесних військових поховань Далекосхідного цвинтаря.

Честь і пам'ять Захисникові!