ПИЛИПЧУК: "Мені пощастило тренуватися під наглядом Мирона Маркевича."

18-річний нападник підбив підсумок першої частини сезону Першої ліги

Данило Пилипчук, чий контракт належить "Металісту 1925", поточний сезон проводить в оренді в НК "Пробій". 18-річний гравець розповів про перші кроки у професійному футболі та поділився очікуваннями від 2026 року.

Даниле, ви вже зіграли більше тридцяти матчів у Другій лізі, а цього сезону ви вперше виступили на рівні Першої ліги. Чи готові прийняти вітання?

- Так. А враження однозначно позитивні. Чемпіонат Першої ліги значно сильніший за Другу лігу. Тут грають досвідчені команди, укомплектовані футболістами з досвідом виступів в УПЛ. Кожна гра - це великий досвід для мене, адже протистояв не одноліткам, а зрілим виконавцям. Особливо виділю матчі проти Лівого Берега, де грав проти Андрія Якиміва та Валерія Самара, Буковини з Віталієм Дахновським та Тарасом Саківим у захисті. Цікавою була й дуель з Інгульцем - проти Віталія Дубілея та Олександра Жовтенка.

- У зустрічі з Інгульцем виникла можливість для дебютного гола...

Так, м'яч уже мчав у ворота після мого удару головою, але Жовтенко вразив усіх, відбивши його прямо з лінії. Я мав можливість забити й раніше – у поєдинку з ЮКСА, коли в останні хвилини обігнав воротаря, але, на жаль, м'яч пролетів над поперечиною.

- Яким чином ви потрапили до Пробою?

- Узимку я підписав контракт із Металістом 1925 та виступав за їхню другу команду. Після виходу клубу до УПЛ дубль фактично перейшов на молодіжний рівень. Я готувався з командою U-19 під керівництвом Євгена Назарова, але хотів грати на більш вищому рівні. Коли з'явився варіант з орендою в Пробій, то одразу погодився.

Чи знайомі ви з кимось із учасників команди раніше?

З Володимиром Савчиним ми навчалися в академії Карпат і виступали за команду Карпати-2. Крім того, до Пробою разом зі мною перейшов голкіпер Максим Коваленко.

Ви провели 12 поєдинків за команду Пробій. Якими були ці матчі, і який з них ви б особливо підкреслили?

Усі матчі стали надзвичайно важливим досвідом, незважаючи на те, скільки часу я провів на полі. Хотілося б отримати більше ігрового часу, але розумію рішення тренерського штабу – вони прагнули досягти результату і частіше покладалися на досвідченіших гравців. Особливо пам'ятаю зустріч із Вікторією: ми програвали 1:2, але після виходу на поле мене та Івана Сондея нам вдалося змінити хід гри й здобути перемогу 3:2.

Пробій йде на зимову перерву, займаючи 13-ту позицію. Чи є це природним підсумком сезону?

- Думаю, могли бути значно вище. У багатьох матчах недобрали очок - проти Інгульця, Прикарпаття, Ниви. Із Металістом, ЮКСА, Поділлям могли здобути перемоги замість нічиїх. За винятком суперників із першої п'ятірки - всі команди дуже рівні.

Ви — один із небагатьох молодих українських гравців, які стрімко пробилися в професійний футбол, минаючи команду U-19. Які обставини призвели до цього?

- Я лише радий цьому. У 16 років дебютував за Карпати-2. Потім виступав за Куликів-Білку та Металіст 1925-2. Вважаю, що молоді не потрібно боятися дорослого футболу - навпаки, треба прагнути туди якомога раніше потрапити. У Карпатах-2 грав поруч із Денисом Кожановим і Денисом Галенковим - їхні поради дуже допомагали.

Ваші здібності отримали високу оцінку від Мирона Маркевича, який навіть запросив вас на тренування основного складу Карпат. Що ж стало причиною вашого виходу з клубу?

Так, я мав можливість тренуватися під наглядом Мирона Богдановича, потрапив до заявки на кубковий матч проти Прикарпаття та зіграв у контрольному спарингу. Однак, коли на чолі команди став Владислав Лупашко, я вирішив попросити про відпустку, оскільки отримав пропозицію від Куликів-Білки. Спочатку в клубі категорично відмовляли мені – і Степан Юрчишин, і Андрій Шандор намагалися переконати залишитися. Лише після розмови з Владиславом Лупашком я отримав дозвіл на перехід. Я дуже прагнув перейти в дорослий футбол і здобути стабільну ігрову практику.

У Куликові ви провели досить успішний сезон. Які враження у вас залишилися?

Дуже комфортна атмосфера. У команді зібрався чудовий колектив. Особливо хочу висловити вдячність тренерам Богдану Костику та Тарасу Данилюку — вони ризикнули довірити мені місце в стартовому складі, і я прагнув відплатити їм за це голами.

Ви навчаєтеся у виші. Які способи існують для гармонійного поєднання навчальних занять та професійних спортивних тренувань?

Я навчаюся на другому курсі Львівського державного університету фізичної культури. Мій розклад індивідуальний, але я намагаюся відвідувати заняття, щойно з’являється можливість. Особливо хочу подякувати ректору Ярославу Свищу, який завжди проявляє інтерес до моїх справ під час наших зустрічей і надає підтримку. Це дуже приємно і надихає мене!

Яким чином плануєш провести свою зимову відпустку?

Наразі я у Львові, де закінчую навчання на водія. Потім планую готуватися до нового сезону.