Погачар у пошуках історії: Передісторія чемпіонату світу з велоспорту

Sport.ua анонсує старт чемпіонату світу 2024 року з шосейного велоспорту

У неділю, 22 вересня, у Швейцарії розпочнеться чемпіонат світу з шосейного велоспорту 2024 року. У минулому році Міжнародний союз велосипедистів (UCI) вперше в історії організував об'єднаний чемпіонат, де одночасно змагалися атлети з усіх дисциплін велоспорту: шосейники, трековики, маунтінбайкери та представники інших видів. Тоді змагання проходили в середині серпня.

Проводити подібного роду об'єднані чемпіонати планують раз на чотири роки в передолімпійський сезон. У 2024 році ж чемпіонат світу з шосейного велоспорту знову проходить окремо, і повернувся на своє звичне місце в календарі - на кінець вересня.

Чемпіонат світу, запланований на 2020 рік у швейцарських містах Еглі та Мартіньї, не відбувся через пандемічний локдаун. У результаті його довелося терміново перенести до італійської Імоли. Лише через чотири роки веломундіаль знову завітав до Швейцарії.

Траса групової гонки Чемпіонату світу 2020 року в Еглі та Мартіньї вважалася однією з найскладніших за своїм рельєфом в історії. Цього року маршрут у Цюріху та навколишніх територіях буде дещо легшим, проте залишиться вельми складним. З набором висоти у 5500 метрів на дистанції 275 км для чоловіків, цей маршрут не можна назвати простим, і тільки найсильніші гірники зможуть поборотися за перемогу. Якщо розглядати п’ять Монументів, то рельєф групової гонки нинішнього Чемпіонату світу найбільше нагадує найвикликовіший з них — Ломбардію.

Що стосується розділок, то їхні маршрути будуть набагато простішими за рельєфом. При цьому дистанція чоловічої індивідуальної гонки становитиме 46 км - набагато ближче до класичних 50+ км, ніж новомодні укорочені дистанції а-ля 33 км на Олімпіаді в Парижі.

У змаганнях з роздільним стартом склад учасників буде значно сильнішим, ніж на нещодавньому чемпіонаті Європи. Італійська збірна на європейському турнірі здобула золоту та бронзову нагороди завдяки виступам Едоардо Аффіні та Маттіа Каттанео. Однак в умовах такої жорсткої конкуренції, як на чемпіонаті світу, Аффіні буде важко знову претендувати на медалі.

Головна ставка "Скуадри Адзурри" - 2-разовий чемпіон світу в цьому виді програми, Філіппо Ганна. Втім, участь італійця в мундіалі довгий час була під питанням, до складу його внесли в останній момент. У гонках представник "Ineos Grenadiers" не з'являвся практично місяць, пропустивши, зокрема, і чемпіонат Європи. Медальний потенціал Ганни сумнівів не викликає, а ось щодо поточної форми питань дуже багато.

Getty Images/Global Images Ukraine. Філіппо Ганна.

Ремко Евенпул прибув до Швейцарії як діючий світовий та олімпійський чемпіон у розділці, і його справедливо вважають основним претендентом на перемогу в індивідуальній гонці на чемпіонаті світу-2024. У складі збірної Бельгії йому складе компанію Віктор Кампенартс. Це ще одне незвичайне рішення тренерського штабу бельгійської команди, зважаючи на нинішню форму Алека Сегарта.

Головним конкурентом Евенпула має стати вузький фахівець розділок, Джошуа Тарлінг. У минулому сезоні британець завоював на чемпіонаті світу бронзу, перед цим ставши чемпіоном Європи. Цього року свій європейський титул гонщик "Ineos Grenadiers" не захищав. Маршрут розділки ЧС-2024 не назвеш дуже складним за рельєфом, але й Тарлінг вважається роздільником абсолютно "паркетним", тож не виключено, що для нього ті кілька підйомів у середині дистанції стануть надто важкою перешкодою на шляху до перемоги.

Третім найбільш вірогідним претендентом на медалі є Прімож Рогліч, який, як і Евенпул, сподівається на успіх як в індивідуальних змаганнях, так і в командних. На відміну від свого товариша по збірній Словенії Тадея Погачара, Рогліч демонструє значні досягнення у розділках формату одноденних гонок. Велогонщик команди "Red Bull Bora" здобув золоту медаль на Олімпійських іграх у Токіо, а також завоював срібло на чемпіонаті світу в Бергені ще у 2017 році.

Традиційно сильний склад у збірної Швейцарії - Штефан Кюнг і Штефан Біггеггер. Перший на нещодавньому чемпіонаті Європи взяв срібло, перед цим упевнено вигравши розділку на Вуельті, а ось Біссеггер на європейській першості провалився, показавши лише 12-й результат. Сильний дует і у збірної США - Магнус Шеффілд і Брендон МакНалті, а також у Данії - Міккель Б'єрг і Каспер Асгрен.

На швейцарських трасах знову виступить сенсаційний чемпіон світу 2022 року, норвежець Тобіас Фосс. Хоча повторити той несподіваний тріумф видається малоймовірним. Лідер португальської збірної Жоау Алмейда вважається потужним гонщиком у багатоденних перегонах, але на великих турнірах його результати значно нижчі. На противагу йому, Нельсон Олівейра демонструє вражаючу стабільність на чемпіонатах світу, Європи та Олімпіадах, регулярно потрапляючи до топ-10.

Групова гонка на поточному чемпіонаті світу виявиться надзвичайно складною через рельєф траси. Серед усіх мундіалів XXI століття тільки маршрут ЧС-2018 в Інсбруку може зрівнятися з нею за рівнем складності. Очікується, що фаворитом змагання стане Тадей Погачар, що цілком виправдано. Словенець демонструє вражаючі результати цього сезону, і якщо йому вдасться здобути перемогу у Швейцарії, він стане лише третім велогонщиком в історії, який зумів виграти Джиро д'Італія, Тур де Франс і групову гонку чемпіонату світу в одному календарному році.

Getty Images/Global Images Ukraine. Тадей Погачар. **Alternative:** Images by Getty/Global Images Ukraine. Тадей Погачар.

Перед мундіалем Погачар демонструє відмінну форму. Після завершення "Великої петлі" Тадей взяв паузу, а потім, готуючись до змагань, взяв участь у двох одноденних гонках у Канаді, з яких у другій – Гран-Прі Монреаля – здобув впевнену перемогу. У груповій гонці його буде супроводжувати Прімож Рогліч, що надає словенській команді надзвичайні можливості для тактичних рішень.

Головним суперником словенського супердуету буде Ремко Евенпул. Безумовно, Тур де Франс показав, що як гірник Погачар перебуває порівняно з лідером збірної Бельгії на якісно іншому рівні. Але тут все ж таки йдеться не про великі гори, а про частокіл непростих пагорбів, а це якраз улюблена територія Евенпула. Саме на такому рельєфі він видавав свої найбільш вражаючі перфоманси в кар'єрі: на Льєж - Бастонь - Льєж, Класиці Сан-Себастьян, на тому самому легендарному етапі Туру Польщі-2020 тощо.

Чи зможуть пагорби ЧС-2024 виявитися достатньо складними, щоб Погачар зміг залишити Ремко позаду? Відповісти на це питання непросто. Проте сценарій, у якому Евенпул зможе витримати тиск словенця або навіть самостійно атакувати, цілком можливий. Альтернативним кандидатом для збірної Бельгії може стати один з найбільш обіцяючих велосипедистів цього сезону – Максім Ван Гілс. Проте навіть йому буде важко боротися за медалі в цій епічній сутичці.

Getty Images/Global Images Ukraine. Ремко Евенпул.

Букмекери вважають, що фаворитом групової гонки є не Евенпул, а чинний чемпіон світу, Матьє ван дер Пул. Проте я вважаю таку думку абсолютно помилковою. Маршрут з перепадом висоти в 5500 метрів є занадто складним для нідерландця, навіть попри те, що всі зазначають його цілеспрямовану підготовку до швейцарського чемпіонату та втрату кількох кілограмів. Крім того, на Турі Люксембургу він не справляє враження, що готовий до великих досягнень у Швейцарії.

Серед представників другого ешелону виділяються двоє атлетів. По-перше, це Марк Хірші, господар цьогорічного чемпіонату світу, який наразі переживає новий етап у своїй кар'єрі після кількох невдалих сезонів. Хоча він здобуває перемоги переважно на змаганнях меншого рівня, у 2020 році, коли Марк був на піку своєї форми, він демонстрував свої найкращі результати саме на подібних трасах. Повертаючись до згадок про чемпіонат світу 2018 року в Інсбруку, варто зазначити, що Хірші тоді став чемпіоном серед аутсайдерів, випередивши, до речі, Тадея Погачара, який фінішував лише на сьомій позиції, поступившись у тому числі й українському велогонщику Марку Падуну.

Також варто побоюватися Маттео Йоргенсона. Американський універсал чудовий протягом практично всього нинішнього сезону, зокрема сильно виглядав на недавніх канадських одноденках. Маршрут нинішнього мундіалю гонщику "Visma Lease a Bike" підходить чудово, та й у розпорядженні буде дуже сильна команда, включно з такими гонщиками, як Брендон МакНалті та Нілсон Паулесс, які й самі можуть поборотися за високі місця.

У чудовій формі перебуває і Річард Карапас, який під кінець свого другого сезону в складі "EF Education" нарешті почав нагадувати самого себе найкращих зразків. А піковий Карапас у 2021 році на схожій за ступенем складності рельєфу трасі став олімпійським чемпіоном Токіо. Любить такий рельєф і одноклубник Карапаса, Бен Хілі. Утім, в обох є одна й та сама проблема - доволі слабка команда: розраховувати доведеться, насамперед, на самого себе.

Getty Images/Global Images Ukraine. Річард Карапас

Цікава канадська пара Майкл Вудс і Дерек Джі. Якщо згадати Чемпіонат світу 2018 року, то Вудс здобув бронзову медаль, а зараз, попри свій 37-річний вік, він продовжує демонструвати відмінну форму і нещодавно здобув перемогу на етапі Вуельти. Щодо Джі, то його досягнення в цьому сезоні безперечно вражають – він проводить, мабуть, найкращий рік у своїй кар’єрі. Хоча після успішного виступу на Тур де Франс, йому не вдалося реалізувати свої сподівання на Олімпіаді в Парижі та нещодавніх одноденних гонках у Квебеку.

Склад збірної Австралії виглядає надзвичайно цікаво. У команді представлені два потужні гонщики-гірники — Бен О'Коннор і Джей Хіндлі, а також універсальний спринтер Майкл Меттьюз, який стане в нагоді на випадок менш вимогливої гонки. Однак, з огляду на участь Погачара, сценарій з легкими умовами виглядає малоймовірним. Через це шанси Біньяма Гірмая та Мадса Педерсена оцінюються досить скромно. Проте у данців є досить сильна альтернатива у гірських етапах — Маттіас Ск'єлмосе.

Одразу кілька можливих кандидатів на роль капітана з'явилися в збірній Іспанії. Проте, на відміну від австралійців, тут ситуація зовсім інша: команда складається з досвідчених гірників — Енріка Маса, Мікеля Ланди, Хуана Аюсо та Карлоса Родрігеса. Найбільші шанси на капітанство, однак, має Пельо Більбао, який не лише відзначається непоганим спринтом, але й демонструє чудову форму. Нещодавно він зайняв друге місце на Гран-Прі Монреаля, поступившись лише Погачару на подібному рельєфі.

Капітаном збірної Великої Британії буде Том Підкок. На відміну від загальних заліків Гран турів, такі одноденки - це якраз територія для Тома, хоча поточна форма викликає сумніви. Як запасні варіанти - брати Адам і Саймон Єйтси, хоча вони якраз за своєю природою є багатоденниками.

Вперше за тривалий період 2-разовий чемпіон світу Жуліан Алафіліпп демонструє відмінну форму, проте цей рельєф може виявитися для нього занадто важким. Більші надії збірна Франції покладає на Ромена Барде, який нещодавно, в кінці квітня, здобув місце на подіумі на змаганнях Льєж - Бастонь - Льєж.

Склад збірної Італії виглядає досить потужно та збалансовано, проте їй не вистачає яскравого лідера. Найбільш відповідною кандидатурою на цю роль є Андреа Баджолі, але його поточний сезон не вражає. З іншого боку, збірна Німеччини покладається на досвідченого одноденника Максімільяна Шахманна, а також на одного з головних відкриттів цього сезону — Флоріана Ліповітца. Не варто забувати і про колумбійця Дані Мартінеса, та португальця Жоау Алмейду, хоча останньому явно не вистачає тієї вибухової сили, яка є критично важливою в подібних змаганнях.

Збірна України, на жаль, знову вирушає на чемпіонат світу, зайнявши роль статистів і масовки. Реальні шанси на медалі для українських спортсменів, ймовірно, зникли ще з тих пір, як у 2018 році в Інсбруку Марк Падун здобув п'яте місце у груповій гонці для молодших. Проте зараз Марк переживає складний етап у своїй кар'єрі і не здатен боротися за значні результати.

Getty Images/Global Images Ukraine. Кирило Царенко

В українській команді на змаганнях виступить 29-річний дебютант світових чемпіонатів Віталій Гринів, який нещодавно здобув 22-е місце на європейській першості в індивідуальній гонці. У груповій гонці також візьме участь Кирило Царенко, гонщик команди "Corratec Vini Fantini", від якого можна очікувати спроби відірватися від основної групи або принаймні активної участі в атаках.

Неділя, 22 вересня

12:50* - особиста гонка на час, жінки, елітний рівень, дистанція 30 км.

15:35 - особистий заїзд, чоловіки, елітний рівень, 46 км

Понеділок, 23 вересня

10:05 - особисте змагання, чоловічий сектор, юніори (до 19 років), дистанція 25 км.

15:35 - особистий заїзд, чоловіки, молодіжна категорія (до 23 років), дистанція 30 км.

Второк, 24 вересня

9:20 - індивідуальна розділка, жінки, юніорки, 19 км

Середа, 25 вересня

14:50 - змішана естафета, еліта, 54 км

Четвер, 26 вересня

10:50 - командна гонка для жінок та юніорок, дистанція 74 км.

13:05 - командна гонка, чоловіки, юніори, дистанція 127 км.

П'ятниця, 27 вересня, день тижня.

13:35 - командна гонка, чоловіки, андери, 174 км

Субота, 28 вересня

13:35 - групова гонка, жінки, еліта, 154 км

Неділя, 29 вересня

11:10 - командна гонка, чоловіча категорія, елітний рівень, 275 км

* - тут і далі - час за київським поясом