З’явитися, спостерігати, здобути перемогу: чи варто очікувати на блискавичну перемогу від Хижняка у світі професійного боксу?

Олександр Хижняк, один з найуспішніших українських боксерів в аматорському спорті, незабаром зробить свій перший крок у професійній кар'єрі.

Ера братів Кличків завершилася, Усик сидить на троні хевівейту, але є суперник, якого він точно не здолає - час. Тому було б чудово, якби Україна отримала в боксі нову надію.

Досить суперечливо сприйнятий українською аудиторією, Ломаченко вирушив у новий етап своєї кар'єри. Берінчик, після втрати свого титулу, не з'являвся на рингу більше ніж рік. Тим часом, Олександр Гвоздик у своєму останньому бою продемонстрував, що навряд чи зможе відновити форму, яку мав у 2010-х роках.

Сергій Богачук, Арнольд Хегай, Карен Чухаджян та Сергій Дерев'янченко мріяли про чемпіонські пояси, проте в критичні моменти удача відверталася від них, а можливість поборотися за головний титул так і не траплялася.

Усі ці ознаки яскраво вказують на те, що в найближчі роки українські фанати, ймовірно, зможуть покладати свої надії лише на "Полтавського танка".

Тридцять років чекати на дебют – можливо, це й занадто пізно. Але, зрештою, краще пізно, ніж ніколи.

У середині березня в Києві, столиці України, вперше в рамках боксерського вечора Rising Star на ринг вийде українець.

Назвати висхідною зіркою олімпійського чемпіона, бронзового призера Ігор, чемпіона світу та Європи - складно. Він уже повноцінна зірка. Щоправда, поки що локального масштабу.

Зараз Хижняк нагадує персонажа фільму жахів, який опинився в закритому приміщенні, де чотири стіни поступово зближуються, залишаючи дедалі менше повітря та простору головному герою.

Для Олександра в професійному боксі цими чотирма стінами виступають:

По-перше, варто зазначити, що це питання стосується як мене, так і вас, шановні читачі. Олександр нічого нам не заборгував. Тож навіть якщо під час зустрічі він скаже знамените для української політики висловлювання "Я вам нічого не винен", то ми не маємо права ображатися на нього.

Друге. Тут уже складніше. У серпні йому виповниться 31 рік. Приблизно в такому ж віці розпочав професійну кар'єру Чжан Чжілей. Утім, у надважкій вазі 33-36 років - це фактично розквіт.

У дивізіоні лайтгевейт нинішні титуловані боксери не значно старші за українця: Біволю вже 35 років, Каллум Сміт (тимчасовий чемпіон) також має 35 років, Альберт Рамірес (тимчасовий чемпіон) - 33, а молодша зірка цього дивізіону Давід Бенавідес взагалі лише 29.

Третій аспект. Практика демонструє, що здобуття олімпійського золота є неймовірним досягненням. Існує безліч видатних спортсменів, таких як Мохаммед Алі, Джордж Форман, Олександр Усик, Володимир Кличко, Оскар Де Ла Хоя, Андре Ворд, Хоель Касамайор, Гільєрмо Рігондо та Василь Ломаченко, які підтвердили свою майстерність у подальшій кар'єрі.

Але є й інший пласт олімпійських чемпіонів - Одлі Харрісон, Юріоркіс Гамбоа, Одланьєр Соліс, Люк Кемпбелл. Вони були чемпіонами серед професіоналів або ж міцними й дуже незручними суперниками, однак героями своєї епохи так і не стали.

Існували ситуації, коли олімпійські чемпіони зовсім не наближалися до досягнення справжніх вершин - такі як Тоні Йока, Джо Джойс і Рьота Мурата.

Вірити в те, що Хижняк зможе стати великою фігурою на одному рівні з Усиком чи Ломаченком, доволі складно. Проте і варіант з Йокою та подібними випадками також не викликає ентузіазму.

Тому найбільш реалістичним виглядає шлях боксера рівня Гамбоа чи Кемпбелла - з шансом узяти титул і, можливо, навіть його захистити.

Завадити цьому може четвертий фактор. "Полтавський танк" не полишає надії виступити на Іграх у Лос-Анджелесі. А це означає, що доведеться розриватися між аматорським і професійним боксом.

Як відомо, на два стільці одночасно не влаштуєшся, навіть якщо твоя "п'ята точка" така ж вражаюча, як у Тайсона Ф'юрі.

Здається, що боксер має діяти максимально швидко й кожного разу піднімати рівень опозиції в протилежному куті одразу на кілька щаблів. Але чомусь хочеться, щоб цього не сталося.

У перший рік ніхто не кидатиме його на солідних суперників. Тому не варто дивуватися, якщо перші три виходи на ринг завершаться впевненими перемогами, але опоненти матимуть рекорди на кшталт 2-6-2, 13-1-25 чи щось подібне. І це - абсолютно правильно.

Василь Ломаченко прагнув завоювати титул вже у своєму другому поєдинку, але без успіху. Чимало талановитих боксерів потрапляють у цю пастку: вони бажають досягти всього одразу.

Менні Пак'яо і Сауль Альварес не можуть похвалитися значними успіхами в аматорському боксі, проте на початку своїх професійних кар'єр вони зустрічалися з боксерами, які навіть не мають власної сторінки на Wikipedia.

Британські промоутери Френк Воррен та Едді Гірн вирізняються у цьому аспекті. Вони довго і обережно супроводжують молодих бійців. Коли ж підписують спортсменів з олімпійським минулим, то не кваплять їх використовувати цей статус, надаючи можливість для поступового розвитку.

Хтось - як Ентоні Джошуа - цим шансом користується. Хтось - як Джо Джойс - ні.

Наразі основними активами цих функціонерів є Мозес Ітаума (13-0, 11 КО) і Теремоана Теремоана (9-0, 9 КО). Вболівальники вже починають вважати їх серйозними суперниками для Усика в найближчі рік-два. Проте досвідчені професіонали добре усвідомлюють: легкі перемоги з нокаутами в 1-3 раунді зараз куди важливіші, ніж поразка, яка може завдати моральної шкоди, що перевищує фізичні наслідки від глухого нокауту.

Хижняк виступатиме від імені промоутерської компанії Usyk17. Існують сподівання, що Олександр Усик, чия кар’єра у вирішальні моменти перетиналася з клієнтами Воррена та Гірна, ретельно спостерігав не лише за їхніми боксерами, а й за всіма аспектами боксерської індустрії.

Ідеальним прикладом для наслідування для Хижняка може стати Еберт Консейсао. Так, саме його кривдник у фіналі Токіо-2020.

Бразилець, який молодший на два роки, на сьогоднішній день здобув перемогу у всіх своїх дев'яти боях на професійному ринзі, з яких п'ять завершилися нокаутом.

Вже маючи кілька боїв у профі, він отримав гідну конкуренцію від братів Есківа Фалькао (срібло Лондона-2012 у середній вазі) та Ямагучі Фалькао (бронза Лондона-2012 у лайтхевівейті). Його земляки активно "бодалися" з ним усі десять раундів.

На даний момент Консейсао є володарем пояса WBO Latino. Тим часом Еберт не зупиняється на досягнутому та спокійно готується до зустрічей із суперниками, які мають значно вражаючіші досягнення.

Бажалося б, щоб і Хижняк, і Усик, а також їхні команди усвідомлювали: важливо діяти швидко, але при цьому необхідно дотримуватися обережності та стратегічного підходу.

Можливо, хтось запитує, чому варто поспішати, адже до гонга, що сигналізує про кінець раунду, залишилось лише 10-20 секунд, і час діяти рішуче, адже вже на порозі четвертого десятка. Але зупиніться! Звідки ви взяли, що кар'єра Олександра наближається до завершення? Можливо, його аматорський шлях тривав лише 2-3 трихвилинні раунди, а решта 9 відведені для професійної кар'єри. Тому, перебуваючи на середині цього шляху, ми діємо обережно, але впевнено.

У боксі недоречно завдавати потужного удару сильною рукою без попередньої якісної підготовки за допомогою джеба. Тому важливо чергувати джеб, ухили та відтяжки, а вже потім переходити до основних атак. Інакше наша "зірка, що сходить", може так і залишитися в тіні.