П'ять основних висновків після півфінальних матчів Кубка України.
Валерій Василенко розглядає два абсолютно різних за своєю природою конфлікти.
14 травня у Житомирі відбудеться знаковий матч Кубка України. У фіналі зустрінуться дві найсильніші команди нашої країни — "Динамо" та "Шахтар". Під керівництвом Олександра Шовковського, команда "Динамо" впевнено здолала "Буковину", проклавши шлях до фіналу. Тепер, після чотирирічної перерви, у них з'явилася чудова нагода знову поборотися за цей престижний трофей.
Команда під керівництвом Марино Пушича витратила значно більше зусиль у порівнянні з "біло-синіми". Однак, в результаті, "гірники" змогли здобути бажану перемогу над "Поліссям" лише з третьої спроби. Як і в минулому сезоні, "Шахтар" знову пробився у фінал Кубка України.
Дивно, але протягом семи років ми не бачили традиційного фіналу Кубка, де зійдуться "Динамо" і "Шахтар". І ось, нарешті, цей поєдинок відбудеться.
Крім того, що обидва провідні клуби українського футболу дійшли до фіналу кубка, це створило для нас, уболівальників, ще одну нагоду насолодитися "класичним" протистоянням цього сезону. Проте виявити спільні риси в півфінальних матчах буде досить складно, оскільки вони суттєво відрізняються за змістом, ходом подій та важливістю. Відмінностей чимало, а спільних моментів залишилося лише кілька.
Проте, давайте все ж спробуємо узагальнити враження від цих двох абсолютно різних матчів, спираючись на нові емоції.
"Динамо" безсумнівно здобуло перевагу після результатів жеребкування.
Тут не може бути жодних сумнівів. У півфінал Кубка України вийшли три справжні флагмани, які повністю задовольняють наші вимоги, а також одна команда з першої ліги, яка змогла досягти цього етапу.
Отже, "Буковина" за своєю суттю була "привабливим трофеєм" для трійки клубів з УПЛ. Кожен з них — "Шахтар", "Динамо", "Полісся" — у разі зустрічі з чернівецькою командою справедливо вважався б фаворитом. З самого початку вони мали би перевагу в шансах на вихід до наступного раунду, тобто до фіналу. Ці підвищені ймовірності зумовлені, перш за все, вищим рівнем як командної гри, так і індивідуальних навичок гравців цієї трійки.
У зв'язку з цим "Динамо" отримало певну перевагу. Безумовний лідер національного чемпіонату виявився зовсім іншою силою в порівнянні з восьмою командою першої ліги, що входить до чемпіонської групи. Тому справжнього кубкового протистояння не відбулося, адже команда з більшим досвідом і потужністю виявилася значно вище за свого суперника. У підсумку, все виглядало закономірно. Проте деталі все ж залишаються важливими. І, звичайно, залишається певний осад.
Рішення "Буковини" не проводити свій домашній кубковий матч є неправомірним.
Цілком ймовірно, що перший півфінал міг би стати набагато більш напруженим, якби команда з нижчого дивізіону грала на своєму домашньому стадіоні, а не на нейтральній території. Проте "Буковина" позбулася цієї можливості. Це право було в неї відібрано, і, безсумнівно, ця ситуація виглядає як справжній абсурд.
Я цілком усвідомлюю, що стадіон "Буковини" не відповідає деяким вимогам, встановленим УАФ. Проте в цій ситуації не варто бути занадто строгими, зокрема враховуючи, що наша країна перебуває в умовах війни. Чому, якщо на початкових стадіях Кубка України чернівецька команда могла грати на своєму домашньому полі, то у півфіналі їй відмовили? Чи це сталося лише через те, що суперником стала команда з "Динамо", "Полісся" чи "Шахтаря" – як вам зручніше?
Лише через цю обставину. Іншої однозначної відповіді на це питання я не можу отримати.
Я все ще переконаний, що "Динамо" беззаперечно дійшло б до фіналу, навіть якщо б змагалося проти "Буковини" на їхньому стадіоні в Чернівцях. Проте, якби цей матч відбувався на домашньому полі підопічних Григорія Чурилова, для фанатів "жовто-чорної" команди це стало б справжнім святом. На жаль, бажане свято так і не відбулося.
Не слід звинувачувати УЄФА у всіх бідах. Ставити знак рівності між їхньою відповідальністю та нашою бездіяльністю було б не зовсім коректно. Іноді Європейський футбольний Союз, хоч і має репутацію бюрократичної інституції, виявляє більше розуміння ситуації, ніж наш УАФ. Пригадаємо, наприклад, як у 2008 році київське "Динамо" змагалося проти ірландської "Дрогеди" в кваліфікації Ліги чемпіонів. Що стосується стадіону на "Смарагдовому" острові, він навряд чи перевершував сучасний стадіон "Буковини". Можливо, я просто безуспішно намагаюся висловити свою точку зору...
Очна дуель між "Динамо" та "Шахтарем" у найближчому турі УПЛ також позначилася на півфінальних іграх Кубка.
У мене є певне відчуття, що команда "біло-сині" намагалася обійти свого суперника, сприймаючи цей матч як досить легкий. Проте це зовсім не означає, що вони недооцінюють свого опонента. Справа в тому, що вже наступної неділі "Динамо" зустрінеться з "Шахтарем" у рамках чемпіонату.
Для "гірників" цей поєдинок стає останнім шансом не лише врятувати свій сезон, але й зменшити гіркоту, пов'язану з приставкою "екс", що тінню нависає над їхнім минулорічним тріумфом. У свою чергу, для "біло-синіх" недільна зустріч відкриває можливість закріпити своє чемпіонство, хоч і де-факто, у протистоянні з давнім супротивником.
Рішення Шовковського виставити на перший тайм проти "Буковини" фактично резервний склад можна пояснити фокусуванням на найближчій грі в УПЛ. Незважаючи на те, що команда не була цілком резервною, у ній не з'явилися всі ключові футболісти.
Запасний склад Динамо не виправдав сподівань. Команда програла першу половину зустрічі, і хоча кияни пропустили гол більше через власну помилку, ніж завдяки майстерності суперника (на жаль, помилку допустив Бражко), ситуація залишалася без змін. У підсумку, Шовковський змушений був терміново залучити гравців основного складу, яких, безсумнівно, планував зберегти для недільного матчу. І саме ці футболісти змогли оперативно змінити хід поєдинку.
Проте, незважаючи на всі труднощі, "Шахтар" опинився в ще більш складній ситуації. Якщо бути точним, то в рази важчій. Команда Пушича зустрінеться з суперником, який кардинально відрізняється від того, з яким мала справу команда Шовковського. Хоча "Буковина" заслуговує на повагу, нинішнє "Полісся" стало справжнім випробуванням для "помаранчево-чорних".
Пушич не мав можливості заздалегідь сформувати навіть частковий резервний склад. Він прагнув уникнути нових невдач. Єдине, що він зміг зробити – це залишити Судакова на лавці запасних. Проте і це рішення виявилося недовгостроковим, оскільки Георгій вийшов на поле лише на 82-й хвилині матчу.
Без сумніву, "гірники" доклали значно більше зусиль і енергії для досягнення фіналу, ніж їх суперник, який у нашій ситуації є першим фіналістом. Тому не виключаю, що якщо чинний чемпіон 27 квітня виступить не на найвищому рівні, Пушич знайде причину: втома після важкого півфінального поєдинку кубка.
Чи насправді кубковий стиль "Шахтаря" має глибоке значення?
У чвертьфінальному етапі Кубка України "Шахтар" зійшовся з непростим суперником – "Олександрією". Ця зустріч стала справжнім випробуванням для обох команд, нагадуючи захоплюючу гру в перетягування каната, і зрештою завершилася мінімальною перемогою "гірників" у додатковий час.
У півфіналі "Шахтар" знову стикається з серйозним суперником. "Полісся" – це одна з тих команд, з якими грати вкрай важко. Ці опоненти вже провели чотири очні зустрічі, і "гірники" змогли вирвати лише одну безгольову нічию. У всіх інших матчах "Шахтар" зазнав поразки, не зумівши забити жодного гола.
По своїй суті, півфінал Кубка, який проводив "Шахтар", мав багато спільного з чвертьфіналом. Це нагадувало безкінечну боротьбу в грі на витривалість, схожу на перетягування каната.
У черговому напруженому матчі "гірники" виявили свою майстерність і стійкість. У п’ятій зустрічі їм вдалося святкувати перемогу над "Поліссям". Як і в попередніх іграх, ключовий момент настав в екстра-таймі. Команда все ще сповнена енергії та рішучості, що вселяє надію уникнути повного розчарування в кінці сезону.
Якість трансляції зустрічі між "Поліссям" та "Шахтарем" стала ще одним підтвердженням абсурдності ситуації.
Сталася несподівана ситуація. Клуб "Полісся", який вважався одним з "найсучасніших" у УПЛ завдяки своїм інноваційним телеменеджерам, опинився в кумедному становищі. Хоча футболісти з Житомира віддавали всі свої сили на полі, команда, що відповідала за організацію телетрансляції, виглядала так, ніби займалася всім, лише не своєю роботою. Якість трансляції часом залишала бажати кращого: на екрані у одного з гравців могло з'явитися одразу кілька голів або зайвих ніг. Загалом, не забувайте ставити свої "лайки".
