Ритуали вуду після Мбокані. Демократична Республіка Конго шокувала всіх у відборі на Чемпіонат світу 2026 року.
Одна з найрезонансніших історій листопадового вікна для ігор національних збірних...
Африка завжди залишалася таємничим континентом для багатьох європейців і американців. Багато аспектів життя африканських народів викликали відкриту недовіру та нерозуміння у представників економічно розвинутих країн. Проте саме ця загадковість та невідомість роблять Африку привабливою, і це стосується не лише культурних аспектів, а й спорту, зокрема футболу.
У листопадовий період, відведений ФІФА для матчів національних збірних, на африканському континенті відбулася вражаюча подія, яка стала несподіванкою не лише для тих, хто спостерігає за футболом з відстані, але й для місцевих аналітиків та фанатів. Збірна Демократичної Республіки Конго (ДР Конго) тріумфально пройшла через плей-офф, здолавши на своєму шляху в півфіналі та фіналі команди, які мають значно більшу історичну вагу та авторитет.
Спочатку камерунці зазнали поразки від "Леопардів" у півфіналі з рахунком 0:1, а згодом конголезька команда змогла виявитися успішною у фіналі, залишивши Нігерію поза межами ЧС-2026. У вирішальному матчі "Суперорлів" збірна ДР Конго перемогла в серії пенальті з рахунком 4:3 після того, як основний та додатковий час завершилися внічию 1:1.
Виліт від ДР Конго двох історичних грандів африканського континенту став, мабуть, кульмінаційним моментом усього тамтешнього відбору на ЧС-2026. І вже зовсім точно ця подія викликала серйозний ажіотаж та резонанс у пресі та серед вболівальників. Змиритися із поразкою та вильотом від конголезців виявилося вкрай непросто й їхнім суперникам. Наприклад, головний тренер збірної Нігерії 48-річний малієць із французьким паспортом Ерік Шелль геть-чисто відмовився приймати заслуженість поразки від "Леопардів". Виліт своїх підопічних у серії пенальті у фіналі африканського плей-офф на ЧС-2026 Шелль пов'язав із потойбічними силами, звинувативши суперників у застосуванні ритуалів вуду. На думку коуча збірної Нігерії, саме цим можна пояснити, що одразу троє футболістів "Суперорлів" із шести тих, котрі виконували удари, не змогли реалізувати свої спроби у серії післяматчових пенальті, будучи "буквально зачарованими".
Однак поведінка Еріка Шелля має своє пояснення – йому було надзвичайно складно змиритися з результатом матчу, у якому Нігерія вважалася фаворитом, і який розпочався з гола "Суперорлів" вже на третій хвилині. Проте, загалом, африканські аналітики підкреслюють, що успіх збірної ДР Конго цілком заслужений, якщо врахувати величезні зусилля та якість роботи, вкладені чиновниками, тренерами та гравцями цієї команди.
Передусім, успіх збірної Демократичної Республіки Конго в значній мірі зумовлений особистістю її головного тренера – 49-річного Себастьєна Десабра. Хоча француз ніколи не був професійним футболістом, це не завадило йому розпочати тренерську кар'єру у віці 28 років. Цікаво, що Десабр, працюючи кілька років у рідному клубі "Канне-Рошевіль", який, напевно, не відомий багатьом, вирішив прийняти захопливий виклик та слідувати шляхом таких "футбольних мандрівників", як Брюно Метсю та Ерве Ренар.
У 2010 році Десабр вирушив до Африки, де протягом наступних дванадцяти років працював у Кот-д'Івуарі, Камеруні, Тунісі, Анголі, Алжирі, Марокко, Єгипті та Уганді. Він став чемпіоном у Тунісі, Камеруні та Анголі, а також здобув національний Кубок Кот-д'Івуару. За ці роки Себастьєн глибоко занурився в особливості африканського футболу. Влітку 2022 року він отримав пропозицію очолити національну збірну ДР Конго, і з першого ж дня визначив для себе та своєї команди чіткий план дій.
"Тут я отримав все необхідне, і у нас є вся технічна та логістична підтримка, яка потрібна для виховання нового покоління. Футбол - це потужна сторона Демократичної Республіки Конго. Ця країна заслуговує на те, щоб мати більше зірок на своєму рахунку: пройшло занадто багато часу з моменту, коли ми востаннє були серед найкращих. Але ми стоїмо на порозі нової ери і знаємо, як до цього підготуватися. Ми плануємо досягти значних результатів до кінця 2025 року," - зазначив Десабр трохи більше трьох років тому.
Найяскравіші сторінки в історії збірної Демократичної Республіки Конго, на жаль, залишилися в минулому. "Леопарди" лише один раз брали участь у фінальній частині чемпіонату світу - у 1974 році на турнірі у Західній Німеччині, де зайняли останнє місце у своїй групі, поступившись Югославії, Бразилії та Шотландії, з загальним рахунком 0:14. Хоча конголезька команда може похвалитися двома перемогами на Кубку африканських націй, ці тріумфи відносяться до далеких років - 1968 і 1974. Після цього найкращими результатами "Леопардів" стали треті місця на КАН-1998 та КАН-2015.
Важливо відзначати, що ДР Конго є однією з найбідніших країн світу, а ще - страждає від хронічної корупції, яка проросла й у найвищі футбольні інституції країни. В останні роки, подейкують, ситуація поступово почала змінюватися на краще, проте сторонніх оглядачів все одно дуже здивував нещодавній контракт, підписаний між урядом ДР Конго та ФК "Барселона", за умовами якого каталонський клуб отримає близько 44 мільйонів євро за чотири роки реклами туристичних поїздок до африканської країни, розміщеної на комплектах тренувальної форми. Чи це не дивна витрата державних коштів?..
Але розвитку футболу в ДР Конго наразі справді приділяється чимало уваги, а кошти виділяються не тільки на рекламну співпрацю із топ-клубами світу, а й на розвиток молодіжних майданчиків та академій у всій країні. Та й місцевий "ТП Мазембе", який є одним із найбільш титулованих клубів африканського континенту, також допомагає просувати та розвивати футбол у ДР Конго.
Коли Десабр взяв на себе керівництво "Леопардами", він зіткнувся з викликом: нещодавно завершив свою кар'єру колишній капітан команди, центрфорвард Дьємерсі Мбокані, який здобув популярність в Україні під час своїх виступів за "Динамо" в період з 2013 по 2018 роки. Однак французький тренер не впав у відчай, а вирішив зосередитися на створенні команди, що поєднує молодість і досвід. Серед ключових гравців, яких він обрав, опинилися 34-річний нападник "Бетіса" Седрік Бакамбу та 31-річний захисник "Лілля" Шансель Мбемба. А вже у вересні, в рамках африканського відбору на ЧС-2026, "Леопарди" змогли підписати 27-річного фулбека "Вест Гема" Ерона Ван-Біссаку, який втратив надію на виступи за збірну Англії.
З під керівництвом Десабра збірна Демократичної Республіки Конго зайняла четверте місце на Кубку африканських націй-2023, програвши у боротьбі за бронзові медалі команді Південної Африки в серії пенальті. Нещодавно вони також здивували всіх у відборі до Чемпіонату світу-2026, спочатку здолавши Камерун, а потім і Нігерію в плей-оф.
Тепер, щоб збірна Демократичної Республіки Конго змогла потрапити на чемпіонат світу, їй у березні 2026 року потрібно буде здобути одну з двох путівок, які будуть розігруватися у міжконтинентальних стикових матчах. У цьому міні-турнірі, окрім конголезців, за можливість відвідати США, Канаду та Мексику змагатимуться також команди Болівії, Нової Каледонії, Іраку, Ямайки та Сурінаму.
Якщо у березні 2026 року збірна Демократичної Республіки Конго зможе скористатися своїми традиційними "ритуалами вуду" та здобути право грати на Чемпіонаті світу 2026, це буде лише другий випадок в історії, коли команда цієї країни братиме участь у змаганні найсильніших. Перший раз, як вже зазначалося, конголезці виступали на мундіалі в 1974 році. Тоді країну представляла збірна Заїру (так вона називалася з 1971 по 1997 рік), яка у своєму другому матчі групового етапу на турнірі в ФРН зазнала нищівної поразки від югославів з рахунком 0:9. Цей результат залишається найбільшою поразкою в історії "Леопардів".
Цікаво, що той провал у матчі проти Югославії міг обернутися справжньою катастрофою. Після цього інциденту заїрський диктатор Мобуту Сесе Секо пригрозив футболістам розправою, якщо вони програють фінальний поєдинок групи з різницею більше трьох голів. Основною проблемою для африканської команди було те, що їхнім суперником була збірна Бразилії, яка після двох нічиїх боролася за можливість потрапити в плей-оф. Вочевидь, лише завдяки милосердю вищих сил цей матч завершився для збірної Заїру "лише" поразкою з рахунком 0:3. У команді, якою керував Маріо Загалло, голи забили Жаїрзіньо, Рівеліно та Валдоміро.
Відтоді минуло кілька десятиліть, і нинішня влада Демократичної Республіки Конго навряд чи застосовуватиме подібні радикальні методи залякування до своїх футболістів. Гравці, зі свого боку, прагнуть розпочати нову етап в історії "Леопардів" і зробити це яскравими золотими літерами. На даний момент всі конголезці горді тим, чого вони досягли в кваліфікації на ЧС-2026. "Ми досягли цього разом, але боротьба продовжується, тож до зустрічі навесні", - прокоментував капітан збірної ДР Конго Шансель Мбемба після перемоги над Нігерією.
Ну що ж, і ми можемо почекати, щоб побачити, яким стане завершення цієї насправді захопливої розповіді...
