Щиро вітаємо молодшого сержанта Павла Брикіна за його невтомну відданість та вірність у виконанні службових обов'язків. Ваша самовіддана праця заслуговує на найвищу повагу! Ми з глибокою вдячністю відзначаємо молодшого сержанта Павла Брикіна за його невт

З 2015 року ця особа, що виховує п'ятеро дітей, почала активно брати участь у військових подіях.

Павло народився в російському Тамбові. У 1985 році його сім'я вирішила розпочати новий етап свого життя, переїхавши до Івано-Франківська. Це місто стало його рідним, де він завершив навчання в школі та здобув професійну освіту в училищі, отримавши дипломи коваля і електрозварника.

Після завершення основного етапу підготовки піхоти Павло продовжив службу у збройних силах до 2020 року. Протягом цього часу він отримав медаль "Учасник АТО" та підвищив своє військове звання завдяки активній участі в антитерористичній операції.

У лютому 2022 року він прийняв значуще рішення, вирішивши обрати військову службу в Збройних силах України. Цей крок дав йому шанс приєднатися до лав 63-ї окремої механізованої бригади, щоб захищати свою батьківщину.

"Я вклала всі сили, щоб вплинути на його рішення і переконати його залишитися з нами, але він залишався непохитним. Він запитував: 'Хто стане на захист наших інтересів? Хто подбає про наших дітей?' Тоді нашій молодшій доньці було всього 12 років, а старша, Ангеліна, ще не досягла повноліття," - ділиться своїми переживаннями його дружина.

Оксана з великим захопленням розповідає про успіхи своїх дітей у спортивній сфері. Іван і Богдан, які вже мають чорні пояси, прагнуть досягти титулу майстра спорту з тхеквондо. Їхня молодша сестра Анна активно тренується в цьому бойовому мистецтві і стала першою, хто успішно виконав всі вимоги для отримання звання кандидата в майстри спорту. Тим часом Павло-молодший, раніше захоплений футболом і боротьбою, вирішив зосередитися на навчанні в інженерії.

Ангеліна, найстарша донька в своїй родині, здобула звання майстра спорту та стала відомою фристайлісткою й акробаткою на лижах в Україні. Її серце наповнене теплими спогадами про ті щасливі хвилини, коли вона безперервно телефонувала батькові, щоб розповісти про свої успіхи у спортивному світі.

Я поцікавилася в нього, чи йому подобається те, що я займаюся фристайлом. Він усміхнувся і запевнив, що завжди буде поруч, підтримуючи мої захоплення. Тоді я вирішила запитати: "А що станеться, якщо я впаду?" Тато лише посміхнувся у відповідь і промовив: "Я просто закрию очі і вдаватиму, що цього не сталося," – ділиться своїми думками дівчина.

Їхні останні розмови під час гарячих суперечок вже не викликали тієї ж ейфорії та емоційного піднесення, як раніше.

5 серпня у мене була можливість поговорити з ним. Він відкрився мені, розповідаючи про свої переживання, і відзначив, що жоден момент у його житті не приносив йому такого страху, як служба на передовій. Він також підкреслив, наскільки важливо мати підтримку, і звернув увагу на необхідність піклуватися про дітей. "Якщо я вийду з цього бою живим, я обов'язково зв'яжуся," - сказав він. Однак, на жаль, відтоді я не отримала жодних новин від нього," - ділиться своїми почуттями Оксана.

На жаль, 6 серпня 2022 року, поблизу села Бладодатне в Миколаївській області, трагічно загинув Павло Брикін. Він отримав смертельні поранення внаслідок зустрічі з ворожою розвідувально-диверсійною групою. Його дружина дізналася про цю жахливу втрату 8 серпня, в день, коли їхня родина святкувала 18-річчя Анджеліни.

"Павло звернувся до мене з проханням допомогти в організації незабутнього святкування для Ангеліни на її день народження. Я вирішила поки що зберігати це в таємниці. Коли молодші діти дізналися про наші плани, вони дуже засмутилися. Проте ввечері я поділилася ідеями з підлітками, і вони були в захваті. Це стало справжнім сюрпризом для всієї родини," — ділиться своїми думками Оксана.

Молодшого сержанта Павла Брикіна поховали на кладовищі в селі Чукалівка, яке знаходиться неподалік від Івано-Франківська. Після завершення прощальної церемонії волонтери вирішили вшанувати його пам'ять, подарувавши дітям кулони, що символізують "Серця батьків".

Він завжди дарував своїм дітям однакову порцію любові та уваги, без винятків. Проте зі своєю наймолодшою донькою, Анною, у нього була особлива зв’язок — він лагідно називав її «нашою маленькою квіточкою». Завжди доброзичливий і чуйний, він був готовий прийти на допомогу в будь-який момент. Часто вони разом вирушали в гори або проводили час на дачі. Важливі свята, такі як Новий рік, Святвечір та Великдень, завжди проходили в його компанії. Тепер, згадуючи ці безцінні миті, ми ставимо його портрет на сімейний стіл і відвідуємо його могилу, — ділиться спогадами його дружина.

У квітні 2024 року Ангеліна Брикіна досягла важливого етапу у своїй кар'єрі, здобувши першу медаль на чемпіонаті світу серед юніорів з акробатики на лижах. Цю важливу нагороду вона вирішила присвятити своєму батькові. Після завершення змагань дівчина поклала медаль на могилу батька, таким чином вшановуючи його пам'ять та спадщину.

Я давно відкрила свою душу батькові, розповідаючи йому про свої мрії щодо цієї медалі. Він завжди був моєю опорою, заспокоюючи мене словами: "Не бійся, моя дорога Ангеліно, все буде добре, ти зможеш це зробити". Тепер, стоячи біля його могили, я тихо прошепотіла: "Дивись, вона вже зі мною. Ти ж обіцяв, що так буде", – розповіла дівчина в інтерв'ю для Суспільного.

Не так давно у Швейцарії відбулися міжнародні змагання з акробатичного фрістайлу, на яких Ангеліна Брикіна змогла зайняти місце серед десяти найкращих лижників планети.

Ангеліна завжди відчуває гордість за свого батька, усвідомлюючи всі його досягнення. Я намагаюся підбадьорити її, кажучи: "Він завжди поруч, спостерігаючи за тобою з висоти, і радіє кожному твоєму успіху". Павло став для мене надійною опорою, а для дітей – чудовим батьком. Я щиро вдячна всім, хто зберігає його пам'ять у своїх серцях, – ділиться Оксана.

У 2023 році в Івано-Франківську відзначили значну подію: на фасаді загальноосвітньої школи №3 відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки, присвяченої пам'яті військового.

У 2024 році Павло Брикін був удостоєний посмертної відзнаки — ордена "За мужність" III ступеня.

Нагороду отримала вдова та діти покійного. У нього також є мати, яку звати Людмила.

З глибокою вдячністю та щирими почуттями ми прагнемо висловити нашу вдячність нашому героєві-захиснику!