Віктор ХЛУС: "Навіть на танках нам не вдалося б перемогти цю команду."
Екс-нападник київського "Динамо" та одеського "Чорноморця" Віктор Хлус, разом із численною армією шанувальників українського футболу, відчуває неймовірний підйом емоцій після перемоги в матчі відбору на ЧС-2026 проти Ісландії (2:0). Він охоче поділився своїми думками з кореспондентом Sport.ua.
Передусім, хочу привітати хлопців з досягненням плейофу. Хоча це ще не фінальна частина чемпіонату світу, проте вже важливий етап. Плейоф — це серйозний виклик, де не буде легких ігор. Можу зазначити, що якщо наші гравці збережуть ту ж налаштованість, вирази обличчя та ставлення до справи, які вони продемонстрували під час матчу з Ісландією, то в березневих поєдинках у них з'являться реальні шанси на право участі у світовій першості.
- Як вважаєте, чи не зійде нанівець за чотири місяці до березневих матчів плейоф позитивний ігровий запал у футболістів збірної України?
- Це ж саме у згаданий відрізок часу торкатиметься не тільки нас, а й інших збірних. Я думаю, що наші футболісти є справжніми професіоналами, і тому відповідним чином відноситимуться до своїх обов'язків. Відтак не допустять якоїсь розслабленості, недооцінки чи самовпевненості. Адже кожен футболіст хоче стати якимось генералом. Можна ж прожити футбольне життя - і нічого не досягти. А Кубок світу - це найголовніший трофей планети, до участі у розіграші якого прагне з дитинства будь-який хлопчик, будь-який футболіст. А між тим хочу сказати, що ми дуже багато говоримо про футбол. Але ж давайте зрівняємо з іншими видами спорту - скажімо, зі спортивною гімнастикою. Якщо спортсмен не займає місце з першого по третє, то всі інші позиції розцінюються як невдача. А якщо не потрапив у відбір на чемпіонат світу, то це взагалі приниження країни. Тож якщо повернутись до футболу, то слід зауважити: ми ще не потрапили у фінальну частину світової першості, переступивши лише через першу сходинку, але вже радіємо. Однак радіти поки що нічому, адже наразі це лише потрапляння у плейоф. Нам же зараз потрібно думати про те, щоб побудувати таку збірну, яка могла б потрапити у десятку, або хоча б у дванадцятку кращих команд планети. Ось такі завдання потрібно ставити. А так виходить, що зайняли 38 місце - і говоримо, що ми є учасниками чемпіонату світу. Треба прагнути до більшого, максимально можливого.
- Чому наша збірна майже постійно відкладає питання виходу у фінальну частину або у плейоф чемпіонату світу та Європи лише на останній матч?
Це питання можна розглядати з двох сторін. Ми опинилися в такій групі, де змагатися за перше місце зі збірною Франції майже неможливо. Навіть якби ми вийшли проти них на танках, французів все одно не вдалося б обіграти. А ось друге місце – це цілком реальна мета серед чотирьох команд у групі. Добре, що наша збірна перемогла ісландців, адже в іншому випадку нас би не зрозуміли ні фанати, ні військові ЗСУ. Все ж таки, які відстані між Ісландією та Україною!
