Доротея Вірер: розповідь про одну з найзнаменитіших жінок Італії.

Блогерка Sport.ua Євгенія Антонова розповідає про кар'єру відомої спортсменки.

Напередодні Олімпійських ігор у Мілані/Кортіні Д'Ампеццо біатлонний світ спіткала новина: про свої наміри завершити професійну кар'єру оголосила представниця італійської збірної. Доротея Вірер повідомила, що чеський етап в Нове-Место стане останнім етапом Кубка світу в її житті. А домашня Олімпіада буде своєрідною "вишенькою на торті", й саме після неї відбудеться прощання зі спортом.

Тож згадаймо історію у біатлоні цієї титулованої спортсменки, в якої серед нагород немає лише олімпійського золота.

Доротея з'явилася на світ 3 квітня 1990 року в німецькомовному містечку Бруніко, яке знаходиться в північній частині Італії, в районі Разун-Антерсельва. Спочатку її захопленням були лижні перегони, але незабаром, вже у підлітковому віці, вона зробила перехід у біатлон. Вірер слідувала прикладу своїх старших братів і зізнавалася: "Я просто прагнула займатися тим же, що й вони. Спочатку це було лише розвагою та можливістю провести час на свіжому повітрі", - поділилася вона в одному з інтерв'ю.

У сезоні 2006/2007 італійська спортсменка вперше брала участь у Кубку IBU для юніорів, який проходив у містечку Чезана Сан-Сікаріо. У той час Доротея зайняла 13-те місце в індивідуальній гонці, допустивши шість промахів, а в спринті фінішувала на 17-й позиції, отримавши три кола штрафу вже на першій стрільбі.

Вірер також взяла участь в юніорському чемпіонаті світу в категорії "юніорки", що проходив у італійському Мартел-валь-Мартелло. Тоді вона виступила в індивідуальній, спринтерській гонках і персьюті. А найкращою позицією стала 10-та за результатами класики світового біатлону. Тоді Доротея не зуміла закрити три мішені. В естафеті, разом із партнерками по команді Єленою Чампвіллар і Монікою Месснер посіла 12-те місце.

Сезон італійка закінчувала на домашньому юніорському етапі Кубка IBU в містечку Ріднаун-валь-Ріданна в категорії "юніорки". Тоді вона за підсумками зв'язки спринт - персьют посіла 22-ге та 18-те місця відповідно.

У сезоні 2007/2008 відбувся перший значний успіх Доротеї. Вона розпочала з перемоги на юніорському чемпіонаті світу в категорії "дівчата", який проходив у німецькому Рупольдингу, вигравши індивідуальну гонку з єдиним промахом. Після цього вона також здобула бронзову медаль в естафеті, змагаючись разом з Алексією Рунгальдьє та Монікою Месснер.

Того самого сезону Вірер взяла участь і в чемпіонаті Європи серед юніорок, що відбувався в чеському Нове-Место. Найкращим особистим результатом юної дівчини стала 17-та позиція в індивідуальній гонці з трьома хибами загалом.

Сезон-2008/2009 став знаковим у кар'єрі молодої італійки. Вона дебютувала на етапі Кубка світу в німецькому Обергофі. Сталася ця подія 9 січня 2009 року. Тоді Доротея пробігла лише спринт, за підсумками якого посіла 69-те місце з двома штрафними колами. Такий результат не дав їй змоги відібратися до персьюту. Надалі Вірер ще взяла участь на етапі в канадському Ванкувері. Однак і там вона не зуміла показати гарний результат - 72-ге місце теж із двома колами штрафу.

Проте Доротея взяла участь в юніорському чемпіонаті світу, що відбувався в Кенморі, Канада. Спочатку вона посіла 4-те місце в спринтерській гонці, а надалі зуміла перемогти в гонці переслідування, попри чотири хиби на перших двох вогневих рубежах.

У естафеті Ніколь Гонтьє та Алексія Рунгальдьє, з якими вона виступала в команді, здобули бронзову медаль.

Наступного олімпійського сезону Доротея взяла участь у двох етапах Кубка IBU та в юніорському чемпіонаті світу в шведському містечку Турсбю. Там італійка не зуміла потрапити на п'єдестал пошани за підсумками гонок. Її найкращим місцем стало 6-те в індивідуальній гонці з вибитими 18-ма мішенями з 20-ти.

Сезон 2010/2011 став важливим етапом у кар'єрі спортсменки. Він розпочався для неї з участі в етапі Кубка світу. Вже на змаганнях у німецькому Рупольдингу вона змогла заробити свої перші залікові бали, фінішувавши 23-ю в спринті та 36-ю в персьюті.

Окрім цього, Доротея взяла участь у юніорському чемпіонаті світу, який відбувся в чеському Нове-Место. Там італійська спортсменка показала чудові результати, здобувши золото в усіх особистих змаганнях, а разом із своїми співвітчизницями Ніколь Гонтьє та Алексією Рунгальдьє посіла 2-ге місце в естафеті.

У результаті надзвичайних досягнень Доротея отримала можливість взяти участь у чемпіонаті світу 2011 року, що проходив у Ханти-Мансійську. Спочатку вона фінішувала на 27-му місці в спринті, але потім, завдяки бездоганному виконанню чотирьох вогневих рубежів, піднялася на 9-ту позицію в гонці переслідування. Це досягнення дозволило їй пройти відбір на гонку з масового старту, в якій вона завершила змагання на 20-му місці. Доротея також взяла участь у жіночій естафеті, де стала фінішеркою своєї команди.

В результаті вона набрала 90 балів, зайнявши 51-шу позицію в загальному рейтингу.

У сезоні 2011/2012 Доротея не змогла продемонструвати свій потенціал у повній мірі. Вона вдалося набрати очки лише в одній з гонок і провела не надто успішний свій другий чемпіонат світу в Рупольдингу, Німеччина. Її найвищим досягненням там стало 42-ге місце в індивідуальній гонці. Персьют і масстарт спортсменка не брала участі.

Наступний сезон Вірер повністю провела на етапах Кубка світу. Попри те, що італійка так і не зуміла здобути особистої нагороди чи потрапити до квіткової церемонії, її результати поступово почали поліпшуватися. Доротея вряди-годи потрапляла до залікової зони. А на чемпіонаті світу в чеському Нове-Место разом із партнерками по команді Ніколь Гонтьє, Мікелою Понцею та Карін Оберхофер стає бронзовою призеркою в естафеті. Тоді вона була забійницею своєї команди: "Це моя найкраща гонка в сезоні! Я вже трохи втомилася, це моя п'ята гонка на чемпіонаті світу. Проте стрільба була швидкою та влучною. Ми всі дуже щасливі!".

Сезон 2013/2014 стартував з тріумфу у спринті на літньому чемпіонаті світу, який пройшов в італійському Форні-Авольтрі. Напередодні важливої події — Олімпійських ігор 2014 року в Сочі — Вірер регулярно демонструвала високі результати, потрапляючи до залікової зони та поступово покращуючи свої показники.

Справжній прорив стався вже на Олімпійських іграх. Тоді в спринті Доротея зуміла посісти 6-те місце. А разом із товаришами по команді - Карін Оберхофер, Домініком Віндішем і Лукасом Хофером - стала володаркою бронзової олімпійської нагороди. Варто зауважити, що тоді вперше на головному старті 4-річчя до програми дисциплін було включено змішану естафету.

Постолімпійський етап приніс Доротеї першу квіткову церемонію в кар'єрі та перший подіум. Вона в словенській Поклюці за підсумками гонки переслідування стала бронзовою призеркою, попри загалом додаткові 450 метрів дистанції.

"Сьогодні я здобула свій перший особистий подіум у кар'єрі, але бронзова медаль в естафеті в Сочі для мене має особливе значення. Після 2011 року, коли я виграла три гонки на юніорському чемпіонаті світу, мені довелося зіштовхнутися з багатьма труднощами. Лише цього року я почала відчувати, що повертаюся до своєї оптимальної форми", - розповіла Доро.

Сезон вона закінчила на досить вражаючій 16-й сходинці, здобувши 404 бали.

Після завершення наступного сезону Доротея неодноразово піднімалася на п'єдестал, здобуваючи залікові бали та беручи участь у масових стартах.

Сезон 2015/2016 став знаковим для неї, адже вона здобула свою першу перемогу на етапах Кубка світу. Ця подія відбулася вже на старті сезону в шведському містечку Естерсунд. У гонці-відкритті, що проходила в класичному стилі світового біатлону, Доротея продемонструвала вражаючий виступ, бездоганно справившись із чотирма вогневими рубежами.

Італійська спортсменка поділилася своїми думками: "Так, минулого тижня я трохи підхопила холод, повернулася додому з Шушену на тиждень, а сюди прибула всього два дні тому. Сьогодні я не була такою швидкою, але для першої гонки це цілком нормально — це лише тестування, до того ж я показала непогану стрільбу. У індивідуальній гонці на 15 км мені ніколи не вдавалося продемонструвати ідеальний результат. Востаннє, коли я закрила всі мішені, було на чемпіонаті світу в 2011 році, коли в гонці переслідування в мене було чотири нулі. Переможний старт сезону дійсно підвищує мотивацію, і це також позитивно впливає на всю команду. Але пам’ятайте, це лише перший етап, попереду ще тривалий сезон. Я не зациклювалася на стрільбі, просто "вимкнула" голову і стріляла так, як на тренуваннях. Іноді в мене є внутрішня кнопка для цього, а іноді — ні. На лижах я поки що не почуваюся зовсім впевнено, але сподіваюся, що на вихідних зможу показати хороший результат у стрільбі і відчуватиму себе краще, подивимося".

Крім того, цей сезон їй подарував ще дві особисті й одну командну перемогу в класичній жіночі естафеті. Італійка також зуміла здобути довгоочікуваний особистий подіум на чемпіонаті світу в норвезькому Голменколлені. Вірер стала срібною призеркою гонки переслідування.

"Це моя перша особиста медаль на чемпіонатах світу, й вона для мене особлива, позаяк знаю, що зараз усі готові якнайкраще. В мене була купа проблем минулого тижня, я міняла напоготів стрільби не менше п'яти разів, й у мене все одно не виходило закрити всі мішені на тренуванні. Проте сьогодні - новий день, і я щаслива!" - не приховувала своїх почуттів Доро.

Такий вдалий сезон приніс Доротеї перший Малий кришталевий глобус у кар'єрі за підсумками індивідуальних гонок.

Сезони 2016/2017 та 2017/2018 стали для неї справжнім тріумфом, адже вона регулярно піднімалася на подіум, покращуючи свої результати в стрільбі та швидкості на трасі. На своїй другій Олімпіаді Доротея знову здобула медаль, цього разу разом із командою, до складу якої входили Ліза Віттоцці, Лукас Хофер і Домінік Віндіш, вони вибороли бронзу в змішаній естафеті. Найкращим її досягненням на Олімпійських іграх у Пхенчхані стало 6-те місце в масовому старті.

Найвищим досягненням Доротеї Вірер можна вважати здобуття двох Великих кришталевих глобусів поспіль.

Спочатку італійка в сезоні-2018/2019 боролася зі своєю співвітчизницею Лізою Віттоцці за звання найкращої спортсменки. Їх боротьба стала окрасою післяолімпійського сезону. Зрештою, саме в Доротеї вийшло перемогти в цьому запеклому протистоянні та здійняти над своєю головою найвищу нагороду, заради якої вона працювала весь рік. Окрім того, у Вірер вийшло додати до свого комплекту й Малий кришталевий глобус у заліку гонок переслідування.

Під час чемпіонату світу 2019 року, що проходив у шведському Естерсунді, Доро охоче ділилася своїми враженнями з пресою: "Я дуже задоволена своїм виступом сьогодні, надто стрільбою - вийшло чисто відпрацювати три рубежі, хоча тут, в Естерсунді в мене є труднощі на вогневих. Так, у минулих перегонах я добре відчувала себе на трасі, але з такою кількістю хиб у мене просто не було шансів. Не було жодних очікувань від масстарту. Можливо, саме те, що не було очікувань, і допомогло мені під час стрільби (сміється). Я багато працювала цьогоріч для такого результату, але це біатлон - хід гонки сьогодні міг змінитися у будь-який момент. Після трьох нулів подумала, що можу показати гарний результат, але опісля двічі схибила (посміхається).

На останньому колі я переживала, що Катерина з Деніз можуть мене наздогнати, тому довелося дуже постаратися (сміється)! Мої ноги пекли від втоми, і я відчувала великий дискомфорт. Мені повідомили, що Катерина йде всього в 10 секундах позаду, але про Деніз нічого не сказали (сміється)! Напевно, це було зроблено спеціально. Лише на останньому спуску я помітила дівчат і зрозуміла, що все ж зможу втримати золото.

Сезон 2019/2020 для Вірер стартував з командного успіху, до якого вона внесла свій особистий внесок, вигравши спринт у шведському Естерсунді.

Домашній чемпіонат світу став яскравою подією сезону. Доротея ретельно готувалася до цього змагання, усвідомлюючи, наскільки важливим воно є для неї. І їй вдалося досягти вражаючих результатів.

Спочатку разом із товаришами по команді - Лізою Віттоцці, Лукасом Хофером і Домініком Віндішем - здобула срібну нагороду в змішаній естафеті.

У гонці переслідування вона реалізувала свою мрію. Розпочавши з 7-ї позиції, Доро, незважаючи на штрафне коло під час останньої стрільби, змогла здобути перемогу на рідному стадіоні, виступаючи перед своїми вболівальниками.

Вірер сяяла від щастя: "Дуже рада перемозі! Останні гонки були для мене не дуже вдалими - не відчувала впевненості на трасі. Сьогодні все було краще, я відчула це з перших метрів. За таких умов потрібно стріляти чисто, й мені пощастило помилитися всього один раз. Так, я багато тренувалася тут, в Антгольці, але збори не можна порівнювати з гонками чемпіонату світу. Зараз тут дуже багато вболівальників і преси, відчувається тиск. Звичайно, я сподівалася на гарний результат, але конкуренція в жіночому біатлоні просто зашкалює. Думаю, сьогодні мені дуже пощастило! Останнє коло було нервовим - за мною йшли Деніз із Марте, і я думала, що разом вони з легкістю наздоженуть мене (сміється). На щастя, дівчата не кинулися в погоню, і я змогла по повній насолодитися фінішем (сміється)! Тут уся моя сім'я, так що перемога сьогодні, справді, особлива!".

Ця перемога стала далеко не єдиною для Доро на даному чемпіонаті. Після успіху в персьюті їй вдалося знову піднятися на найвищу сходинку подіуму, здобувши золоту медаль у класичній дисципліні світового біатлону. І це сталося, незважаючи на дві штрафні хвилини та запеклу боротьбу з іншими спортсменками.

До цього набору нагород Вірер також здобула срібло, яке вона отримала за результати фінальної гонки - масстарту.

Цей чудовий чемпіонат світу, набрані бали та скорочення календаря гонок через пандемію Covid-19 врешті-решт призвели до того, що Доротея здобула свій другий Великий кришталевий глобус у кар'єрі. Крім того, вона також стала володаркою Малого глобусу за підсумками гонок із масовим стартом. Її перевага в загальному заліку над найближчою суперницею, норвежкою Тіріль Екхофф, склала всього 7 очок.

Наступний сезон був своєрідною підготовкою до третіх Ігор у кар'єрі італійки. Вона вряди-годи потрапляла на подіум і завжди була серед претенденток на нагороди.

Треті Олімпійські ігри, що проходили в Пекіні, Китай, стали для Доротеї знаковими, адже вона нарешті здобула особисту нагороду. У спринтерській гонці вона виборола бронзову медаль, продемонструвавши відмінну влучність на двох вогневих рубежах.

Сезон 2022/2023 вразив багатьма несподіванками. Серед численних досягнень Доротея навіки запам'ятає чемпіонат світу, що проходив у німецькому Обергофі. Хоча їй не вдалося піднятися на п'єдестал у особистих змаганнях, успіхи в командних стартах були вражаючими. Разом із товаришками по команді — Самуелою Комолою, Ханною Аухенталлер і Лізою Віттоцці — вона завоювала неймовірне золото в класичній жіночій естафеті, що стало історичним досягненням для її країни.

У наступному сезоні Вірер не здобула жодних особистих нагород. Її успіхи обмежилися лише командними змаганнями, де вона зуміла піднятися на п'єдестал. Також варто зазначити, що в сезон, що передував Олімпійським іграм, Доротея не змогла завоювати медалей, кілька разів потрапляючи на квіткову церемонію.

Олімпійський сезон 2025/2026 років повинен був стати кульмінацією кар'єри італійської спортсменки. Проте, вона висловила намір не чекати на фінальні змагання, а планує завершити свій шлях на рідній арені, уникаючи участі в останньому етапі.

Початок сезону виявився надзвичайно вдалим. Як і в кількох попередніх сезонах, вона символічно виграла гонку-відкриття в шведському Естерсунді і завоювала жовту майку лідера. Етап у французькому Ансі став одним з найбільш успішних у її кар'єрі. У спринті та персьюті вона здобула бронзові медалі.

Останньою гонкою в кар'єрі на етапах Кубка світу став масстарт у чеському Нове-Место. За підсумками тієї гонки вона посіла 7-ме місце, відсвяткувавши на повну свій останній передолімпійський старт.

Змішана естафета стала довгоочікуваним стартом у кар'єрі італійської спортсменки, вже четвертим за рахунком. Організатори змагань були максимально зосереджені та рішучі у своїх прагненнях потрапити на подіум, сподіваючись на можливість змагатися за перше місце.

Врешті-решт, Доротея разом із Лізою Віттоцці, Лукасом Хофером та Томмазо Джакомелем змогла вибороти срібну медаль на Олімпіаді. Проте в індивідуальних змаганнях їй не вдалося досягти медального успіху. У фінальному старті своєї кар'єри вона фінішувала на п’ятій позиції.

На своїй офіційній Instagram-сторінці спортсменка подякувала всім і підбила підсумки свого шляху в біатлоні: "Ніколи не могла уявити, що дістану таку прихильність від людей, які стежать за мною та які стежать за біатлоном. Дякую всім шанувальникам, я зрозуміла, наскільки важливо бути собою, поважати й вміти передавати емоції не лише через результат. Завдяки біатлону я зустріла багато людей, які стали моїми друзями, я дізналася свої межі, свої переваги та свої вади, надто, коли ти перебуваєш під тиском. У мене було чимало різного досвіду, який змусив мене зростати й бачити речі з іншого ракурсу. Хочу подякувати людям, які були зі мною протягом багатьох років, вірили в мене та підтримували мене в цій пригоді. Дякую всім співробітникам і людям, які працювали зі мною в минулому, і я переконана, що без команди, без запалу нашого персоналу, я б із цим усім не впоралася. Звісно, я дякую своїй родині, яка завжди була зі мною, підтримувала та витримувала мене навіть у важкі часи на цьому довгому шляху. Дякую всім!".

Протягом своєї кар'єри Доротея Вірер здійснила 440 стартів, здобувши 53 індивідуальних подіумів, серед яких 17 перемог, а також 35 подіумів у різних естафетних змаганнях. Вона також накопичила 8833 очки.

На фінальному етапі, що проходив у норвезькому Голменколлені, італійська біатлоністка здобула срібний біб — неофіційну відзнаку від Міжнародного союзу біатлоністів (IBU) за звання найкращої спортсменки віком 33+ років у рамках Кубка світу. В цьому рейтингу вона випередила Пауліну Батовську-Фіалкову на 51 очко, яка також завершила свою професійну кар'єру, хоча і лише наприкінці сезону.

Доротея Вірер без сумніву є однією з найвідоміших фігур у світі біатлону. Вона завжди вражала своїми відповідями на запитання під час інтерв'ю та вміло додавала гумору у свої коментарі після змагань. Її усмішка та щирий сміх завоювали серця багатьох шанувальників. Бажаємо Доротеї успіху у всіх її нових проектах та реалізації мрій, які ще чекають на здійснення. Біатлонна спільнота неодмінно сумуватиме за її унікальним стилем стрільби та високими досягненнями...