Королі зимових Олімпійських ігор: хто здобув найбільшу кількість золотих медалей в історії Олімпіад.

Для більшості спортсменів отримати хоча б одну медаль Олімпійських ігор — це бажання, яке залишиться лише мрією. Проте існують й такі, хто, здобуваючи "бронзу", відчуває розчарування і змушений створювати музей, щоб розмістити всі свої досягнення.

На Олімпійських іграх-2026, що приймав Мілан-Кортіна, 29-річний норвежець Йоганнес Клебо виграв 6 золотих медалей із 6 можливих і став найтитулованішим зимовим олімпійцем в історії. Мова звісно про кількість здобутих медалей найвищого ґатунку на головних стартах чотириріччя.

Прийшов час пригадати десять найуспішніших атлетів у історії зимових Олімпійських ігор.

Йому всього 29 років, але він уже здобув більше титулів на зимових Олімпійських іграх, ніж будь-хто інший. З Пхьончхана-2018 він повернувся з трьома золотими медалями, а на Олімпіаді в Пекіні-2022 виборов ще чотири нагороди, з яких "лише" дві – найвищого ґатунку. Син мільйонера продовжує вражати світ своїми досягненнями.

Феноменального успіху новоспечений король лиж досягнув на Іграх-2026, де став першим в історії представником лижного спорту, який виграв у межах однієї Олімпіади усі старти - 6 із 6.

Через чотири роки Клебо має всі шанси побити свій власний рекорд, адже на наступних Олімпійських іграх йому виповниться 33 роки. Таким чином, не виключено, що в 2030 році ми станемо свідками його виступу в Французьких Альпах.

Бйорген взяла участь у п'яти Олімпійських Іграх, і щоразу поверталася додому з медалями. У 2002 році, коли їй було 21, вона сприяла норвезькій команді здобути срібну медаль в естафеті. На Іграх у Турині 2006 року вона виступала як одна з головних претенденток на перемогу, але здобула лише одну особисту срібну нагороду.

Утім, вже починаючи з Ванкувера-2010 Бйорген почала свій шлях до звання найтитулованішої жінки в історії зимових Олімпіад - 5 медалей, з них 3 золоті. Загалом у Маріт 15 нагород, у тому числі 8 вищого ґатунку.

Королю біатлону лише однієї медалі забракло для того, аби розташуватися у цьому топі слідом за феноменальним Йоганнесом Клебо.

Свою першу золоту медаль Олімпійських ігор Бйорндален здобув на змаганнях у Нагано у 1998 році, а останню - у Сочі в 2014-му. Він цілком міг би виступити на Олімпіаді в Пхьончхані у 2018 році та поборотися за ще одну нагороду, але не зміг потрапити до складу норвезької команди через високу конкуренцію серед спортсменів.

Незважаючи на це, Оле-Ейнар залишається найуспішнішим біатлоністом в історії Олімпійських ігор, і навряд чи у найближчі десятиліття хтось зможе витіснити його з цього почесного місця. Найближчому конкуренту на наступних Іграх буде 37 років, і досягати олімпійських медалей у такому поважному віці вдавалося лише самому Бйорндалену.

Король лиж до епохи Клебо. На відміну від попередніх легенд, у Бйорна Делі немає жодної бронзової медалі. Зате він має 8 золотих та 4 срібні, здобуті у 1992-1998 роках.

У певному сенсі Бйорну поталанило, що між Альбервілем-1992 та Ліллегаммером-1994 було лише два роки паузи, проте й дисциплін тоді було менше, аніж зараз.

Цікаво, що вперше на Олімпійські ігри Делі поїхав ще у 1988-му, однак у Кенморі він був запасний і не отримав шансу дебютувати. Хтозна, можливо, вже тоді 20-річний юнак міг допомогти норвежцям в естафеті, де вони фінішували поза п'єдесталом.

Протягом чотирьох Олімпійських ігор поспіль німецький санкар завойовував золоті медалі. Свій "шлях до слави" Тобіас Арльт розпочав на Олімпіаді в Сочі-2014, де здобув першість у змаганнях чоловічих двійок та змішаних естафетах.

Цей трюк він виконував у Пхьончхані-2018 та Пекіні-2022, але на Олімпіаді в Мілан-Кортіні-2026 у парному змаганні здобув "лише" бронзову медаль, вперше не зайнявши вершину олімпійського п'єдесталу.

Усі свої досягнення Тобіас Вендл і Тобіас Арльт здобули спільно. Крім того, що ці легендарні німецькі спортсмени мають однакове ім'я, їхнє народження відбулося лише з двотижневою різницею.

Зараз їм по 38 років, і поки що важко визначити, чи зроблять вони крок у бік продовження кар'єри в наступному чотирирічному циклі. Проте їх статус найуспішніших санкарів в історії навряд чи буде оскаржено протягом найближчих десятиліть.

Протягом тривалого часу ковзанярський спорт нерозривно пов'язувався з постаттю Ірен Вюст, яка за всю свою кар'єру здобула вражаючі 13 медалей, серед яких 6 золотих.

Перші свої медалі вона отримала на Олімпійських іграх у Турині 2006 року, а останні – в Пекіні 2022 року. Найбільше ж нагород вона здобула під час Ігор у Сочі 2014 року. Важливо зазначити, що з кожної Олімпіади, в якій брала участь Вюст, вона привозила додому щонайменше дві медалі, серед яких завжди була й золота.

Зараз їй 39 років, і є ймовірність, що вона могла б розширити свої досягнення, проте історія не підлягає умовній формі.

У 2022 році Ірен Вюст оголосила про завершення своєї спортивної кар'єри, після чого вирішила присвятити себе тренерській діяльності.

Ця лижниця мала ще більше щастя, ніж Бйорн Делі, оскільки між Олімпіадами в Альбервілі-1992 та Ліллегаммері-1994 пройшло всього два роки. Саме на цих двох Олімпіадах вона здобула свої 9 медалей. І цілком ймовірно, що без виявленого допінгу вона могла б стати більш титулованою, ніж Маріт Бйорген.

Завдяки дискваліфікації Єгорова не змогла взяти участь у змаганнях на Олімпійських іграх у Нагано-1998, а на Іграх у Солт-Лейк-Сіті-2002 росіянка виявилася неготовою до серйозної боротьби за медалі. Очевидно, що на змаганнях у США вона вже виступала без заборонених препаратів.

До грудня 2011 року шорт-трекіст виступав за Південну Корею, але в 2011 році перейшов на російську сторону, змінивши своє ім'я на Віктор Ан.

На Олімпійських іграх у Сочі-2014 він виступав за Росію, здобувши три золоті медалі та одну бронзову. Такий же результат він показав і на змаганнях у Турині-2006. Проте, на Олімпіаді у Ванкувері-2010 він не брав участі, оскільки не зміг потрапити до складу корейської команди через серйозну травму.

Так чи інакше, саме Ан Хьон Су є найтитулованішим шорт-трекістом в історії Олімпійських ігор.

На відміну від свого знаменитого земляка Мартена Фуркада, Кантен Фійон-Має за кар'єру виграв тільки один Великий кришталевий глобус (загальний залік Кубку світу), однак до Олімпійських ігор цей француз підходить на піку форми.

Всі відзнаки Фійон-Має були отримані на Олімпійських іграх у Пекіні 2022 року та Мілан-Кортіні 2026 року, при цьому під час змагань в Італії він тричі ставав переможцем, займаючи найвищу позицію на п'єдесталі.

Кантену нині 33 роки. З огляду на жорстку конкуренцію у складі французької національної команди, ймовірність того, що ми побачимо його на наступних Олімпійських іграх, є досить невизначеною. Але не виключено, що він спробує збільшити свою колекцію нагород.

Героїня Олімпійських ігор-2026 не потрапила до цього списку лише через малу кількість нагород найвищого ґатунку.

Легендарна італійська шорт-трекістка займає друге місце за кількістю медалей серед спортсменок на зимових Олімпійських іграх. В її активі 14 медалей, першу з яких вона здобула під час домашніх Ігор у Турині в 2006 році, а останню, на даний момент, отримала на Олімпіаді в Мілані та Кортіна-д'Ампеццо у 2026 році.

Ще одна активна спортсменка в нашому списку - 31-річна японка Міхо Такаґі, яка під час цьогорічних Олімпійських ігор здобула звання другої найуспішнішої ковзанярки в історії, вигравши три бронзові медалі.

Загалом вона має 10 медалей, а найуспішнішим її турніром став Пекін-2022, де вона стала олімпійською чемпіонкою на дистанції 1000 метрів та тричі срібною призеркою Ігор.

А ось італійська лижниця Стефанія Бельмондо завершила кар'єру понад 20 років тому і покращити свої показники на Олімпійських іграх більше не зможе.

На прощальній для себе Олімпіаді в Солт-Лейк-Сіті у 2002 році вона здобула золото в гонці на 15 км, а також "срібло" та "бронзу". Першу ж олімпійську медаль Бельмондо завоювала ще в далекому 1992-му в Альбервілі.

Найвидатнішим українським спортсменом на Зимових Олімпійських іграх є фрістайліст Олександр Абраменко, котрий здобув для України дві медалі: золоту в Пхьончхані-2018 та срібну в Пекіні-2022.

Дві медалі, які здобула найуспішніша спортсменка зимових Олімпіад, Віта Семеренко, стали гордістю України, коли вона повернулася з Сочі у 2014 році. Старша з сестер Семеренко додала до свого легендарного "золота" в естафеті ще й "бронзу" в спринті.