Я завжди відкритий до ігор, навіть щодня: Юліан Бойко розповідає про свою зустріч з О'Салліваном, прагнення вдосконалювати свої навички та захоплення Усиком.

Для 20-річного Юліана Бойка триває сезон 2025/26 у світі професійного снукеру.

Сліпе жеребкування дарувало йому в суперники справжніх легенд і зірок цього виду спорту.

"Чемпіон" вирішив його розпитати про це, про його нещодавні зустрічі - як на офіційному рівні, так і про спаринги, - а також торкнувся тем, які не стосуються столу із зеленим сукном.

Від нашої останньої бесіди минуло практично пів року. За цей період у змаганнях взяли участь Чжао Сіньтун, Алі Картер, Ронні О'Салліван та Марк Вільямс. Які враження залишили ці матчі?

- Запам'яталися передусім атмосферою. Для мене це вперше - грати за повних трибун. Особливо матчі проти Сіньтуна та О'Саллівана в Китаї, де дуже багато людей спостерігали за грою наживо. Це справило на мене велике враження.

Я навчився, як топові гравці будують брейки, як вони відігруються, як поводяться за столом. Намагаюся використовувати цей досвід надалі. Буду намагатися наблизитися до того рівня, який демонструють вони.

Не так давно відбувся поєдинок з Девідом Гілбертом. Був епізод, коли ти заклав снукер, але він зміг вийти з цієї ситуації і відповів своїм снукером. Наскільки складно було пережити цей момент?

Так, це правда. Гра видалася досить важкою. Трошки сумно, що ми програли. Не було відчуття, що я допустив якісь помилки. Особливо в вирішальному етапі, коли на останньому червоному я зробив дійсно вдалий снукер.

Я сподівався, що матчу вдасться завершити на позитивній ноті. Проте мій суперник вийшов з тіні снукеру, виконав контрснукер, забив складну кулю та зібрав кольорові. У кожній грі завжди є елемент удачі. Цього разу, здається, фарт був на його боці. Коли рахунок був 4:3, він несподівано влучив у синю кулю, і, скориставшись цим успіхом, продовжив переможну серію.

У таких близьких матчах подібні дрібні моменти вирішують майже все. Один-два фрейми в інший бік - і я б виграв.

Гра з Ліамом Девісом вийшла дуже напруженою. Він попереду 3:2, але ти не здався і зміг вирвати перемогу. У цій зустрічі було два сенчурі-брейки, а загалом ти заробив п’ять залікових серій. Чи був це дійсно вдалий день?

Якщо бути відвертим, це, напевно, один з моїх найвдаліших матчів на мейн-турі. У той день практично все виходило: я здобував брейки, демонстрував серійність і точно виконував дальні удари.

З негативного: при рахунку 5:3 у мене була можливість завершити гру, але я не скористався шансом. Гра стала напруженою. Проте до того моменту це безумовно був один з моїх найуспішніших матчів. Суперник також показав відмінний рівень гри.

Я вважаю, що прогрес у моїй грі є. Навіть цей турнір це показав. Гілберт наступний матч виграв, а потім 4:6 програв Марку Вільямсу. Може, не дуже доречно порівнювати, але, гадаю, я теж міг би пройти його шлях.

Не можу забути й про момент, коли зустрів Роберта Мілкінса — досвідченого англійця, який давно перебуває в світі турнірів. Рахунок був 3:0... Проте в підсумку він здобув перемогу 4:3. Чи то нерви далися взнаки, чи, можливо, десь не вистачило досвіду?

У зустрічах, де потрібно здобути чотири перемоги, важливо скористатися будь-якою можливістю завершити гру. Адже програш одного або двох фреймів може суттєво вплинути на твоє емоційне та психологічне самопочуття, а твоєму опоненту додасть впевненості.

У такому стиснутому форматі матч може кардинально змінити свій перебіг всього за 15 хвилин: ти вів у рахунку 3:0, а раптом вже 3:2.

Ця гра стала відображенням того, що я не зовсім контролював свої емоції. Мали можливості для виграшу як за рахунку 3:0, так і за 3:1, але я їх не реалізував. Після цього у суперника змінився стиль гри — він відчув впевненість, почав точно вражати ціль, а я, на жаль, почав втрачати концентрацію.

Це все ж таки досвід. Я прагну зміцнити свою психологічну стійкість, щоб легше подолати цей фінальний етап на шляху до успіху.

Наступне запитання стосується психологічного аспекту. У вересні ти здобув перемогу над колишнім чемпіоном світу Стюартом Бінемом. Під час поєдинку, після невдалого ходу, він сильно вдарив кулаком по столу. Мілкінс також відомий своєю емоційністю. Чи впливають такі моменти на твоє самопочуття, чи, інакше кажучи, тобі байдуже, чи грає проти тебе спокійний суперник, чи, навпаки, емоційний?

Цікаве запитання! Я вже розмірковував над цим. Чесно кажучи, мені легше змагатися з більш стриманими суперниками. Можливо, це пов'язано з моєю молодістю — я ще не маю достатнього досвіду, тому емоційні реакції опонентів можуть справляти на мене значний вплив.

Спілкування з Мілкінсом було справжнім випробуванням. Він реагує на кожен мій удар, коментуючи його, навіть коли просто сидить на стільці. Його постійні реакції на мій чудовий хід чи на свою удачу відволікали мене.

З Гілбертом було щось схоже. Так вийшло, що на кию наклейка була у критичному стані. Я взяв іншу крейду - не "Taom", а фірми "Triangle". Не хотів випадково кіксанути й пошкодити кий, тому й узяв іншу.

Він постійно скаржився – і судді, і собі під ніс – на цю крейду, стверджуючи, що через неї виникають невірні контакти, і що я залишаю забагато слідів на столі. Це мене здивувало. Не можу зрозуміти, як гравець з таким високим рейтингом і значним досвідом може так емоційно реагувати на такі незначні деталі.

- Уже згадував, що жереб часто підкидає тобі топових суперників. Окрім цього, вдалося провести спаринги з Марком Селбі, Баррі Хокінсом і перспективним Стеном Муді. Де проходили ці спаринги і як вдалося домовитися про спільну гру?

В останній час я мав безліч спарингів із провідними снукеристами. Ці зустрічі організовує мій тренер Кевін Джонстон.

Його тут знають - знають топові професіонали. У такому вузькому колі снукерних топів він і домовляється. Я грав з Кайреном Вілсоном, Марком Селбі, Баррі Хокінсом, Еліотом Слессором, Гері Вілсоном - тобто з багатьма з топ-16.

Результати вражаючі. Єдиний гравець, який здобув перемогу наді мною, можна сказати, без особливих зусиль, - це Марк Селбі.

Пам'ятаю наше перше інтерв'ю - це ж твій найулюбленіший спортсмен!

О, як цікаво! Він залишив у мені глибокий слід.

Спаринги відбуваються в клубах, де проходять їхні тренування. Ми разом із тренером їздимо на автомобілі: відвідуємо міста, де вони проживають і змагаються, проводимо час у їхній компанії. Як правило, ми організовуємо два спаринги.

Багато гравців визнають, що снукер, як під час гри, так і під час тренувань, вимагатиме від них постійної зосередженості, через що часто виникає сильне вигорання. Наприклад, Бен Вулластон зізнавався, що стикався з хронічною втомою і проводив по 18-20 годин у сні. Ми можемо спостерігати, що відбувається з Бреселем. Як ти відновлюєш сили після виснажливих днів за столом? Заняття спортом, читання книг, спілкування з друзями?

Якщо бути відвертим, я майже ніколи не втомлююсь від снукеру. Можу грати навіть щодня.

Це все про молодість (усміхаюся - зауважу).

Так (усміхається - прим.). Напевно, це властиво молодості. Навпаки, всередині є бажання постійно вдосконалюватись, продовжувати грати. Тато або тренер часто повторюють: "Відпочинь. Присвяти собі день для відновлення".

Можу пограти в теніс з братом, але це коли в Польщі перебуваю. В Англії фізичних занять майже немає - іноді можу побігати.

В загальному, я зосереджуюсь на розвитку своєї концентрації та витривалості. Коли займаєшся спарингами з потужними суперниками протягом 3-4 днів підряд, втома, звичайно, відчувається. Проте, з кожним таким досвідом твоя витривалість зростає. З часом, за таких умов та навантажень, ти здатен витримувати все більше днів без перерви.

Якщо говорити про плани на майбутнє, то чемпіонат світу триває два тижні. А якщо ще й кваліфікації, то це плюс тиждень. Тобто треба грати 20 днів. Якщо згадати Чжао Сіньтуна - він починав з першого раунду кваліфікації, і йому ці 20 днів потрібно було бути максимально сконцентрованим, грати на такій інтенсивності.

Я бажаю бути підготовленим до цього — змагатися протягом двох тижнів, двадцяти днів і досягти високих результатів.

- Бачив, що в Сіані була дуже яскрава церемонія відкриття. Що це було і де?

Цей театр, розташований у самому серці міста, є однією з найзначніших архітектурних пам'яток Сіаня. Тут відбувалися традиційні китайські танці та музичні виступи, які служили своєрідним вітанням для іноземних відвідувачів, підкреслюючи повагу до них. Це враження залишилося у пам'яті надовго.

Справедливості ради, китайські турніри перебувають на зовсім іншому рівні в порівнянні з англійськими. Вони пропонують значно більше. Організатори дійсно піклуються про учасників: безкоштовне проживання в готелях, а також безкоштовні трансфери з аеропорту й назад.

Усі прагнуть отримати можливість взяти участь у кваліфікаційних змаганнях, що проходять у Китаї. Тут не лише значні призові, але й неймовірне ставлення до гравців у снукер. Турніри в Китаї користуються величезною популярністю серед учасників.

Єдиний недолік – це тривала подорож та зміна часового поясу. Рекомендується приїжджати за два-три дні до основної події, щоб організм мав час адаптуватися.

Джек Лісовскі став тріумфатором Northern Ireland Open. Його успіх, напевно, викликав у тебе радісні емоції?

Абсолютно згоден! Я був щасливий за Джека. Впевнений, що всі підтримували його в цей момент. Він так багато працював, щоб досягти свого першого титулу в рейтингу.

І втрата батька... Йому було складно. Але він молодець - сфокусувався на снукері, багато тренувався. Звісно, радий бачити його успіх. Сподіваюся, що й далі він розвиватиметься.

Не можу обійти стороною цю тему. Ти, здається, є шанувальником футболу. Коли ти був ще молодшим, на певних турнірах тебе називали Iulian Dynamo Boiko. Як з'явився цей псевдонім? І як ти оцінюєш досягнення Динамо?

Якщо бути відвертим, не маю жодної уяви, як саме виник цей нікнейм і хто його створив (посміхається - прим.). Я сам його не вигадував, але так вийшло, що іноді мене так називали. Нехай буде так, в принципі.

Я стежу за командою Динамо. Цей сезон у них, м’яко кажучи, не зовсім вдався (усміхається - прим.). Коли є вільний час, люблю подивитися футбол, також переглядаю матчі збірної України.

У час війни складно щось вимагати від гравців. Вірю, що вони викладаються. Сподіваюся, збірна України покаже характер і кваліфікується на чемпіонат світу.

Ось ще одне питання, яке не стосується снукеру. Хто, на твою думку, є найвизначнішими спортсменами в історії спорту?

- У тенісі мене найбільше захоплює Роджер Федерер. Так, він уже не грає, але я дуже щасливий, що ще в дитинстві застав його чудові роки. Я дивився багато його матчів. Стиль, харизма Федерера... Не знаю, хто може з ним зрівнятися.

У Джоковича наразі кращі показники та більше нагород. Проте для мене Федерер залишається найкращим тенісистом в історії.

У світі футболу моїм улюбленцем завжди був Ліонель Мессі, і ця пристрасть залишилася зі мною з самого дитинства.

Безумовно, слід відзначити Олександра Усика. Він мій улюблений боксер. Я з великим задоволенням спостерігаю за його боями, адже вся країна підтримує його. Його самовіддача та характер справляють неймовірне враження. Він жодного разу не зазнав поразки. Мені навіть важко уявити, як це виглядало б у снукері — аби хтось не програв жодного матчу. Який тягар відповідальності був би на спортсмені! Це, напевно, просто неможливо. Я щиро ним захоплююсь.

- Багато хто недооцінює базу вболівальників снукеру в Україні. Що б ти хотів сказати українським прихильникам снукеру, а також тим, хто поки що не цікавиться цим видом спорту?

- Щоб людину справді почав захоплювати снукер, потрібно спочатку вивчити правила і спробувати піти в снукерний клуб. В Україні є міста, де можна пограти. Коли ти сам спробуєш і побачиш, наскільки це складно, тоді справді почнеш захоплюватися тим, що роблять професіонали.

Тоді зрозумієш, скільки годин праці й самовіддачі потребує ця гра. Коли ніколи не грав, а просто дивишся по телевізору, не до кінця розумієш складність ударів і точність, якої вони вимагають.

А тим, хто вже стежить, хочу сказати: зараз дуже вдалий час, щоб спостерігати за снукером. Змінюється ера. Я впевнений, що в найближчі 5-10 років серед професіоналів ми побачимо більше українців, європейців, китайців на високому рівні. Буде ще цікавіше стежити, з'явиться ще більше топових гравців. І сама гра трансформується на ще вищий рівень.

...

На сьогоднішній день у мейн-турі можна зустріти представників Латвії, Угорщини, Австрії, Швейцарії, а також кілька спортсменів з Польщі. Щороку зростає кількість китайських гравців, а також стають професіоналами учасники з інших країн Азії.

Саудівська Аравія почала інвестувати значні суми не лише в організацію турнірів, а й у створення академії та підготовку тренерів. Зокрема, місцеві таланти отримують навчання від Ронні О'Саллівана.

Це означає, що снукер справді набуває дедалі більшого міжнародного масштабу.