Два рекорди Офтебро та захоплююча драма серед німецьких двоборців. Ось підсумки лижного дня на Олімпіаді.

Програму Олімпіади-2026 з лижного двоборства закінчував командний спринт, що проходив у дещо модернізованому форматі: під час лижної гонки кожен учасник проходив п’ять етапів спринтерського кола довжиною 1,5 км.

На результати змагань суттєво вплинули погодні умови. Вранці, під час стрибків у Предаццо, а також удень, коли проходила лижна гонка на Лаго ді Тезеро, йшов сильний сніг. Журі вирішило діяти обережно, знизивши стартову планку на трампліні, щоб уникнути травм при приземленні на сніг, який був у далеко не оптимальному стані. Через це ми не стали свідками надзвичайно далеких стрибків у Предаццо цього разу.

Під час змагання на Лаго ді Тезеро снігопад посилився, що ускладнило проходження траси і зробило гонку більш вибірковою. Крім того, це означало, що успіх значною мірою залежатиме від зусиль сервісної команди.

Збірна Німеччини вразила своїм виступом на трампліні, демонструючи несподівано високий рівень. Йоханнес Ридцек здобув перемогу в трайл-раунді, а потім показав чудовий результат у змагальному стрибку. Вінценц Гайгер також не підвів команду. В результаті, німецькі спортсмени, які під час Олімпіади-2026 мали невдачі в обох особистих дисциплінах, отримали несподівану можливість не лише здобути медаль, а й, можливо, золотий приз. Перед стартом гонки їхній відрив від команди Норвегії становив 13 секунд.

Проте вже за перші два етапи гонки Бундестім практично всю свою перевагу розгубив. І у Ридцека, і у Гайгера відверто погано працювали лижі. Їм доводилося відштовхуватися палицями там, де їхні суперники допрацьовували виключно на ковзанні, а практично всю перевагу над норвежцями на перших двох колах німці розгубили на останньому крутому спуску перед фінішем.

Але на цьому проблеми німців не закінчилися. Незабаром після того, як норвежці їх наздогнали, до групи лідерів також доєдналися австрійці, фіни та японці. Саме ця п'ятірка і повинна була розіграти три медалі.

На восьмому етапі Німеччина вибула з боротьби. Спочатку Гайгер зазнав падіння, що призвело до того, що японський спортсмен Рьота Ямамото також не зміг втриматися на ногах. Ледве піднявшись, Вінценц знову звалився на землю. Таким чином, контакт з лідерами було втрачено безповоротно, і медальна гонка для Німеччини та Японії закінчилася.

Німці та японці, які втратили мотивацію, ще якийсь час намагалися повернутися до змагання, але врешті-решт поступилися навіть господарям, команді Італії. Тандем Самуель Коста та Аарон Костнер продемонстрував вражаючу гонку, піднявшись на сім сходинок. Якби італійці показали трохи кращий результат на трампліні, можливо, вони змогли б поборотися за медалі.

Збірна Німеччини завершила Олімпіаду-2026, не здобувши жодної медалі, що стало справжнім провалом для команди такого калібру. Чи може це призвести до відставки тренерського складу? Час покаже. Безсумнівно, у їхній стратегії цього сезону було чимало помилок — зокрема, варто зазначити, що Юліан Шмід підійшов до Олімпійських ігор в явно незадовільній формі.

Проте варто зазначити, що на такий провал збірної Німеччини вплинули й багато побічних факторів. Наприклад, травма Гайгера в листопаді, через яку весь сезон для чинного володаря Кубка світу пішов шкереберть. Також не можна не відзначити і погану роботу сервісменів, які провалилися не лише сьогодні в умовах сильного снігу, а й минулого тижня в першому особистому турнірі, коли гонка відбувалася за дуже високих температур. І якщо тренерський штаб Бундестіму заслуговує на покарання за свою роботу, то сервіс-бригада команди - тим більше.

Після поразок німецької та японської команд у боротьбі за медалі залишилося троє претендентів. Однак на дев'ятому етапі, який став передостаннім, австрійці також вибули з гонки за золото — у тому ж місці, де впав Гайгер, не встояв на ногах і Штефан Реттенеггер. Цей день виявився для нього особливо невдалим, оскільки він також не зміг вдалось на трампліні.

Тим не менш, австрійці зуміли втримати третє місце, після двох срібних нагород додавши до командної скарбнички на цій Олімпіаді ще й бронзу. Що цікаво, жодного з чотирьох падінь телеоператори не зуміли "впіймати" та показати в прямому ефірі - лише у повторах. Тому до їхньої роботи також є чимало претензій.

У результаті битва за золоту медаль зосередилася на фінальному етапі, де зустрілися Еро Хірвонен і Єнс Лурос Офтебро. Ця зустріч видалася надзвичайно напруженою. Хірвонен виявився здатним відповісти на натиск свого опонента на останньому підйомі й загалом демонстрував не менш вражаючу майстерність, ніж норвежець.

Перед фінальним спуском Еро сів за Офтебро, що дозволило йому завдяки аеродинамічним властивостям отримати більший запас швидкості на виході на фінішну пряму. Але Хірвонен допустив помилку, занадто рано покинувши цей аеродинамічний «мішок».

Суть у тому, що Офтебро слідував ідеальному маршруту — такою ж дорогою проходили всі учасники на попередніх колах. Натомість Хірвонен вибрав більш лівий шлях, де накопичилося багато свіжого снігу. Цей сніг істотно сповільнив фіна, миттєво зменшивши ту швидкість, яку він мав завдяки своїй аеродинаміці.

Конфлікт розгорівся з самого початку, і в останньому спринті Хірвонен виявився дещо повільнішим. Проте, якби Еро вирішив вийти з-за спини Офтебро пізніше, коли обидва спортсмена вже потрапили у справжню снігову суміш на фінальному етапі, результати могли б бути зовсім іншими.

Незважаючи на всі труднощі, Офтебро змінив хід історії лижного двоборства. Він досягнув рекорду свого колишнього товариша по команді Йоргена Гробака, ставши лише другим спортсменом в історії, який здобув чотири олімпійські титули. Крім того, норвежець повторив досягнення видатного фінського лижника Самппи Лаюнена, який у 2002 році виграв усі три золоті нагороди на одних Олімпійських іграх. Це вражаюче досягнення для Офтебро і всієї команди Норвегії, враховуючи, наскільки важким був їхній старт сезону.

Збірна України в підсумку зайняла 12-те місце, обійшовши команди з Польщі та Китаю. Хоча Олександр Шумбарець і Дмитро Мазурчук могли продемонструвати кращий виступ на трампліні, відстань у 2 хвилини та 23 секунди до Естонії, яка фінішувала 11-ю, не змінила б загальний результат для нашої команди.

Фінальний старт з двоборства на Олімпіаді-2026 виявився надзвичайно напруженим та емоційно насиченим. Тепер лише залишається сподіватися, що це вплине на рішення Міжнародного олімпійського комітету, і двоборство залишиться частиною програми Олімпійських ігор.